Про це мовиться у відео проєкту "Український Свідок", повідомляє 24 канал. У звільнене село приїхали військові родом з Київщини з позивними Скад, Піаніст і Вовчик.
Зауважте Поховали без труни, зі зв'язаними руками та переломами: моторошні деталі ексгумації тіл в Ізюмі
Жителі села не їли хліба пів року
Бійці ЗСУ приїхали на місце, яке ще кілька днів тому було лінією розмежування – російські війська втекли звідти 11 вересня. До російського кордону – всього 6 кілометрів, а до Бєлгорода — 60. Раніше окупанти ховались в лісосмузі, а після втечі залишили там силу-силенну техніки.
В одному з сіл місцеві жителі самотужки збирали протипіхотні міни, аби на них не підірвались діти. Бійці зупинилися в Кочубеївці, де за годину до їхнього приїзду на "Пелюстці" підірвався один з місцевих жителів. Це вже не перший випадок, коли цивільні зазнають поранень від мін в цьому селі.
Населення Кочубеївки до 24 лютого становило приблизно 800 людей. З них залишилась лише половина, решта виїхала в більш безпечні місця.
"Чого я буду їхати зі своєї землі? В червні нам пропонували звідси виїхати, і я відмовилась. Я тут народилася, я тут і помру", – зауважила місцева жителька.
Її 12-річний онук розповів, що під час окупації вони харчувались оладками та макаронами, а хліба не бачили вже цілих пів року.
Дуже скучив за хлібом. Ось, скільки це ми хліба не їли? Пів року, так. Завтра в мене день народження буде, 12 років,
– зазначив школяр.
Хлопчик розповів, що він перейшов до сьомого класу. Через те, що в селі немає світла, навчатися онлайн він не може. Тому читає книжки. За словами школяра, йому все вдається.
Його бабуся розповіла, що ніколи б не подумала, що розпочнеться повномасштабна війна. Адже має в росії багато родичів і часто їздила в Бєлгородську область за продуктами. Проте зараз жінка думає лише про те, як вижити.
Варто подивитися – телеведучий Комаров показав звільнену Харківщину: відео