Крах судової реформи Порошенка: найгучніші рішення 2019 року
У 2019 році багато говорили про судову реформу. Реальний захист прав людини та справедливість у державі неможливі без чесних та компетентних судів. Бізнесмени та інвестори постійно згадують недовіру до судів ключовою причиною, що стримує розвиток бізнесу та інвестиції в Україну. Тому судова реформа є однією з найпріорітетніших і необхідною умовою позитивних змін у державі загалом.
На початку 2019 року відбулось одразу дві визначальні для судової реформи події – конкурси до Вищого антикорсуду та Верховного суду. Перший конкурс до Верховного суду 2017 року закінчився тим, що туди потрапило 30 недоброчесних.
Зверніть увагу! Як Вища рада правосуддя саботує реформу Зеленського: приклади
Усім стало зрозуміло, що Вища кваліфкомісія та Вища рада правосуддя, які втілювали реформу, неспроможні забезпечити очищення та оновлення судової системи.
Створення Антикорупційного суду
Ці помилки були враховані під час формування Антикорсуду. Там закладено принципово новий підхід – кандидатів оцінювали і могли зняти з конкурсу авторитетні міжнародні експерти.
Які повноваження має Антикорупційний суд / Інфографіка 24 каналу
Була сформована чудова команда на чолі з блискучим сером Ентоні Хупером, екссуддею з Великобританії. Міжнародники ретельно опрацювали кожного кандидата і дали майстерклас, як проводити справжні співбесіди, а не їх імітацію.
Знамените "Yes or No" від сера Хупера вивело на чисту воду більшість сумнівних кандидатів. Лише 7 з 49 осіб, до яких у міжнародників виникли питання, змогли пройти далі.
Сер Ентоні Хупер
У підсумку Антикорсуд був сформований з кандидатів, до яких дійсно немає серйозних зауважень. У вересні суд повноцінно запрацював і вже встиг винести перший вирок. Символічно, що першою засудженою стала екссуддя, яка відмовилась подавати електронну декларацію.
За перші 100 днів роботи він почав розгляд 140 справ щодо топ-корупції. Експерти досить позитивно оцінюють роботу цього суду. Це дійсно справжній здобуток судової реформи.
Набір до Верховного суду
Паралельно з конкурсом до Антикорсуду відбувалась друга хвиля набору до Верховного Суду. Там спостерігалась кардинально інша картина.
Вища кваліфікомісія ігнорувала висновки Громадської ради доброчесності і всіляко обмежувала у можливості бодай поставити питання кандидатам. Особливо разюче це було помітно на фоні співбесід до Антикорсуду за участі міжнародників.
Цього разу до Верховного Суду протягнули діючих членів ВРП Бенедисюка і Малашенкову, які покривали суддів Майдану. А також племінника Ківалова з сумнівними статками Сергія Могила.
Суддя Сергій Могил
І навіть суддю Майдану Максима Тітова, який, за дивним збігом, є сином члена Вищої кваліфкомісії Юрія Тітова. Загалом 44 з 196 суддів нового Верховного Суду мають висновок про їх недоброчесність.
Сумнівне оцінювання суддів
Очевидно, що за таких умов довіра до нової інституції апріорі не може бути високою. Після завершення конкурсів ВККС відновила кваліфікаційне оцінювання діючих суддів. За законом кожен суддя має пройти перевірку компетентності та доброчесності.
Хто не пройшов – підлягає звільненню. Так мало відбутись очищення судової влади. Але Комісія на чолі з Сергієм Козьяковим навіть не думала очищати систему.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії Сергій Козьяков
Так Комісія визнала доброчесним суддю Тараса Зайця, який у часи Революції Гідності без доказів вини кидав за грати учасників Майдану. На конкурсі до Антикорсуду його забанили міжнародники разом з ВККС, а вже через два місяці Комісія забула про усі претензії до Зайця.
Читайте також: Ігнорування справ Майдану стане фатальною помилкою для Зеленського
Пройшов перевірку і голова адмінсуду з Одеси Олег Глуханчук, який окрім сумнівних статків став відомим на усю країну завдяки відео, де він з другом обматюкав поліцейських, які спіймали їх п’яними за кермом.
Відео, як поліція затримала нетверезого Глуханчука (присутня нецензурна лексика 18+)
Не виникло питань і до судді Антонова, який долучався до переслідування відомої судді Лариси Гольник, а також виніс знущально м'який вирок за хабарництво діючому нардепу Іллі Ківі.
Зелене світло від Комісії отримали і родичі одіозних персонажів часів Януковича – дочка голови Печерського суду Інни Отрош, син люстрованого члена Вищої ради юстиції Миколи Кобилянського, ексдружина та брат дружини Андрія Портнова.
Загалом за цей рік співбесіду пройшло понад 2 000 суддів. Лише 13 з них рекомендовані до звільнення, але жодного до сих пір не звільнено. Ось і весь результат фейкового оцінювання.
Зате усі судді, які успішно пройшли перевірку стали отримували підвищену зарплату та впевнились у своїй безкарності. Все це засвідчило повний провал судової реформи.
Плівки судді Вовка
Знаковою подією 2019 року стало оприлюднення НАБУ записів з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Уся країна почула, як судді торгують правосуддям та завдяки замовним судовим рішенням розставляють своїх людей у ключових органах.
Скандальний суддя Павло Вовк
Також усі переконались, що конкурси на членів ВККС були суцільною імітацією, у яких вигравали наперед узгоджені з Павлом Вовком люди. Прокуратура оголосила підозру у вчиненні злочинів чотирьом суддям – Вовку, Аблову, Погрібніченку і Шепітку.
Але стараннями суддів Майдану кримінальна справа щодо цих суддів фактично розвалена. А ВРП відмовилась навіть відсторонити їх від здійснення правосуддя.
Тому наразі усі фігуранти плівок Вовка на посадах і відчувають себе дуже впевнено. Цілком ймовірно, що їх зберегли для подальшого блокування судової реформи. На цьому фоні від нової влади усі очікували радикальних кроків щодо запуску справжньої, а не фейкової реформи.
У чому звинувачують Павла Вовка?НАБУ спільно з Генеральною прокуратурою 26 липня провело обшуки в Окружному адмінсуді Києва. Слідство вважає, що голова та деякі судді ОАСК організували винесення свідомо неправосудних рішень і втрутились у діяльність судових органів, аби створити штучні перешкоди в роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Мета цих дій – уникнення обов’язкового кваліфікаційного оцінювання, встановленого законом для служителів Феміди.
Громадськість, експерти та міжнародники сходились на думці, що ключовою проблемою є саме органи, які втілювали реформу – Вища кваліфікомісія та Вища рада правосуддя. Тому першочергово потрібно було перезавантажувати ці органи.
Судова реформа Зеленського
Президент Зеленський заявив, що судова реформа є для нього першочерговою і вніс свій законопроєкт № 1008, який передбачав повне перезавантаження Вищої кваліфкомісії на нових засадах із залученням міжнародників екстракласу.
Президент України Володимир Зеленський
Також передбачено створення спеціальної етичної комісії за участі міжнародних експертів, яка має перевірити та звільнити недоброчесних членів Вищої ради правосуддя та суддів Верховного Суду.
Це безумовні позитиви судової реформи Зеленського. Але є і суттєві недоліки. Так президент не лише не ініціював перезавантаження Вищої ради правосуддя, але й надав їй ще більші повноваження.
Також вирішено вдвічі скоротити Верховний Суд без встановлення процедури та критеріїв кого залишати. Закон вступив у силу 7 листопада. Цього ж дня повноваження Вищої кваліфкомісії припинились і почався новий етап реформи. Ця подія безумовно є однією з найважливіших у році.
Але вже з перших днів реалізації нового закону виникли труднощі. Венеційська комісія підтримала залучення іноземців до процесу, проте жорстко розкритикувала закон за невмотивоване скорочення суддів Верховного Суду.
Важливо! Вища рада правосуддя може знищити судову реформу Зеленського: шокуючі факти
Вища рада правосуддя взагалі почала активну протидію реформі і одразу ж скористалась своїми повноваженнями, щоб повністю знівелювати усі очікувані позитиви.
Вона ухвалила положення про конкурс на членів Вищої кваліфкомісії, яким фактично усунула міжнародників від прийняття рішень щодо переможців конкурсу.
Затверджені правила передбачають, що судді у Комісії знову будуть мати більшість, а переможцями можуть стати недоброчесні кандидати. За таких умов є великий ризик, що нова комісія не буде кращою ніж стара.
Окрім того у грудні ВРП відмовилась звільняти знакових суддів – Аблова та Саніна, які є символами старої системи кривосуддя. Це був додатковий сигнал, що ВРП хоче зберегти керовану судову систему і нічого міняти не збирається.
Судді Євген Аблов та Богдан Санін
Отже якщо підсумувати, то 2019 рік став роком остаточного краху судової реформи Порошенка. За винятком Антикорсуду, усе інше пішло не так як цього очікувало суспільство і було суцільною імітацією.
Як наслідок, на кінець 2019 року довіра до судів є найнижчою серед усіх держаних інститутів. Зеленський запропонував механізми, які дійсно можуть спрацювати та запустити справжню реформу.
Цікаво! Судова реформа Зеленського: що передбачає і як вона буде втілюватись
Але суперечливість окремих новацій та залишення повністю дискредитованої ВРП вже на старті демонструє, що якщо негайно не внести корективи, то результат може бути ще гіршим. Шанси виправити ситуацію ще є і це першочергове завдання влади на перші дні нового року.