Про це 24 Каналу розповів голова ГО "Україна в НАТО", член Атлантичної ради Юрій Романюк. На його думку, позитивні сигнали від НАТО свідчать, що найважливішим викликом у вступі України до Альянсу є виключно проведення реформ.

Дивіться також Російська ДРГ намагалася перетнути кордон і рухатися до об'єкта критичної інфраструктури

Що означає заява Столтенберга

Головне, що додає оптимізму після проведення ради Україна – НАТО у Брюселі – заява Єнса Столтенберга про згоду всіх країн НАТО на вступ України. Ще більш важливо, що ця заява пролунала публічно від очільника Альянсу, що надсилає Москві недвозначне повідомлення.

Після саміту у Вільнюсі Україна мала низку занепокоєнь щодо свого майбутнього в Альянсі. Зокрема, виникали питання, чи підтримає вступ України Угорщина, яка перед тим відзначилась низкою контраверсійних заяв щодо війни. Також побоювання викликала позиція нового уряду Словаччини щодо зупинки військової допомоги Україні.

"Однак не дивлячись на ці фактори, заява Столтенберга свідчить про те, що зовнішньополітичний курс цих країн залишиться незмінним. Будемо сподіватись, що до саміту у Вашингтоні, який відбудеться за 7 місяців, позиція країн-членів не зміниться", – зазначив Романюк.

Які виклики стоять перед Україною

Важливо, щоб до саміту НАТО у Вашингтоні Україна змогла виконати “домашнє завдання” з реформ. Війна з Росією не є виправданням для стагнації у реформуванні України, і це практично прямим текстом позиція США, які у вересні надіслали уряду України лист із переліком необхідних реформ.

Юрій Романюк про шлях України до НАТО: дивіться відео

"Якщо чинний український уряд не зуміє виконати реформи, запропоновані Сполученими Штатами, його варто відправити у відставку, адже євроатлантична інтеграція України та фінансова допомога партнерів є на сьогодні пріоритетом", – переконаний громадський діяч.

В чому полягає потреба реформувати СБУ

  • Інфраструктура Служби безпеки України великою мірою походить з радянських часів, коли спецслужби мали великі повноваження та широкий спектр завдань. Це не відповідає західним стандартам, де функції кожної структури є чітко прописаними.
  • Серед основних вимог, які висували міжнародні спостерігачі та українські активісти до реформи СБУ, головним було забрати правоохоронну діяльність та економічну безпеку з переліку функцій спецслужби, а також демілітаризувати її. Такі вимоги були зумовлені тим, що повноваження Служби безпеки перетинаються з повноваженнями антикорупційних органів, що негативно впливає на ефективність їхньої роботи.
  • Натомість до початку повномасштабного вторгнення СБУ аргументували збереження своїх великих повноважень тим, що на неї в тому числі покладено функцію протидії російської агресії. Однак в перший рік війни спецслужба перебувала в кризі, яка завершилась звільненням її очільника Івана Баканова.