Зараз столиця живе за генеральним планом 2020, який був прийнятий Київрадою ще у 2002 році. А з 2011 року набули чинності зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за яким усі генплани в Україні стали безстроковими. Відтак говорити Генплан-2020 чи Генплан-2050 неправильно, тепер існує просто генеральний план міста.

Як розповів правозахисник, експерт з питань містобудування Андрій Декало, прийняття будь якого іншого нового генерального плану є порушенням законодавства України. Водночас зміни до Генеральних планів можуть вноситися раз на 5 років.

Разом з тим, на папері існує "свіжий" Генплан столиці, котрий, за словами правозахисника, Київрада, відповідно до законодавства, затверджувати не має права, а може лише вносити зміни до існуючого.

Суб’єктивна точка зору – новий Генплан легалізує ту забудову, яка була здійснена в незаконний спосіб,
– коментує Декало.

До того ж прийняття так званих "Детальних планів території", що визначають планувальну організацію та розвиток території, приймаються, переконує правозахисник, не на підставі Генплану-2020, а в рішенні про розробку містобудівної документації стоїть генеральний план-2025, який поки що не затверджений.

Діючий генплан-2020

Генплан-2020 є четвертим повоєнним генеральним планом міста Києва. З часу затвердження цього генерального плану місто Київ розвивалося із суттєвими відхиленнями від прогнозів. Значна частина розрахункових показників розвитку міста на нинішній час досягнута та перевиконана, відзначив у коментарі сайту "24" начальник відділу по роботі з громадськістю Інституту Генерального плану міста Києва Сергій Петрик.

Проте помилковими виявилися деякі основні прогнози, не реалізовано ряд заходів з будівництва об’єктів соціальної сфери, транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення,
– пояснив він.

Пропонуємо коротко порівняти діючий Генплан міста з новим, котрий, щоправда поки не затверджений й існує лише як проект, однак про який уже багато хто говорить.

Населення

За час реалізації Генплану-2020 населення Києва продовжує зростати.

Чисельність постійного населення станом на 1 січня 2016 року досягла 2,865 мільйона осіб, наявного населення – 2,90 мільйона осіб, що більш ніж на 250 тисяч перевищує розрахунковий показник, закладений в Генплані-2020. За один лише 2015 рік чисельність постійного населення Києва зросла на 22 тисячі мешканців.

Це підтверджує недостовірність демографічного прогнозу у складі Генплану-2020 та обґрунтованість показників перспективної чисельності населення, закладених до нового Генерального плану міста Києва,
– зазначає начальник відділу по роботі з громадськістю Інституту Генерального плану міста Києва

Зростання населення відбулося також завдяки збільшенню народжуваності. В порівнянні з 2001 роком кількість народжених дітей збільшилась в 1,7 раза.

Також поглибилися диспропорції між розселенням містян та їх місцем роботи – наприклад, на лівобережжі проживає 36,2% мешканців міста, а розміщено лише 19,7% робочих місць, на правобережжі – 63,8% мешканців та 80,3% робочих місць. Щоденні міграції до основних місць праці на правобережжі спричиняють наднормативне навантаження на мости, магістралі, громадський транспорт.

Житлове будівництво

За час реалізації Генплану-2020 до 1 січня 2015 року фактично було введено в експлуатацію 17,3 мільйона квадратних метрів загальної площі житла, що на 6% перевищило його розрахунки на першу чергу реалізації.

Загалом, у столиці в минулому році в експлуатацію було здано 19091 квартир, серед яких найбільша кількість – це однокімнатне житло (9322 квартири), найменше – багатокімнатних (5 та більше кімнат) – 120 квартир.

На лівобережжі введено в експлуатацію 48,0% загального обсягу житла замість запланованих 41%, а на правобережжі – 52,0% замість запланованих 59%, що зумовлено відставанням комплексної реконструкції мікрорайонів застарілої індустріальної забудови та неможливістю здійснення забудови нових територій, які передбачалося приєднати до міста,
– відзначив Петрик.

Тому, відповідно до рішень Генплану-2020, здійснювалося доущільнення забудови районів існуючої забудови, сформованих у 60-70-х роках минулого століття (Новобіличі, Святошин, Нивки, Південна Борщагівка, Стара Дарниця та мікрорайонів (кварталів) в центральній частині міста), будівництво на окремих вільних земельних ділянках в районах існуючої забудови, передбачене Генпланом-2020.

Свої корективи у Генплан міста внесла також війна на сході України, адже тепер постали нові завдання будівництва житла для учасників АТО, що потребує завчасної підготовки ділянок та затвердження містобудівної документації.

Соціальна сфера

Неочікуване збільшення кількості дітей в дошкільних закладах, всупереч демографічному прогнозу, на 23,7% або з 72,2 до 89,3 тисяч в абсолютних цифрах, викликало переповненість дитячих закладів в середньому по місту (на 100 місць у дитячих садках припадає 127 дітей).

Відбувається збільшення кількості учнів та наповнюваності шкіл всупереч розрахункам генплану щодо зменшення потреб у шкільних місцях; при цьому у 2015 році зараховано до навчальних закладів 11887 дітей, які прибули зі східних регіонів України та АР Крим.

Ріст чисельності студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації до 365 тисяч також перевищив прогнозовану Генпланом-2020 кількість.

Обсяги надання послуг торгівлі, громадського харчування, готельного господарства, управління бізнесом також перевищили прогнозні майже у 1,5-2 рази, проте у 2014-2015 відбувся значний спад у цих сферах, який поступово вирівнюється.

Транспорт

Здавалося б, куди ще більше. Однак ні… Відбулося непрогнозоване збільшення рівня автомобілізації з 152,2 до 310 машин на 1000 осіб, а також потоків транзитного автотранспорту з тенденцією збільшення.

Гострою проблемою є значне відставання розвитку та перевантаженість магістральної вулично-дорожньої мережі, мостів через Дніпро, нестача місць паркування легкових автомобілів,
– коментує Петрик.

А показник протяжності ліній метрополітену становить близько 20 км/1 млн осіб, що майже вдвічі нижче показника найбільших міст Європи.

Зелені насадження

За даними державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, складеної Головним управлінням Держгеокадастру, у Києві станом на початок цього року площа зелених насаджень загального користування складає 5,1 тисячі га.

За період реалізації Генплану-2020 площа територій, що передбачалися для розвитку зелених зон за рахунок територій сільськогосподарських підприємств скоротилася. Значна кількість земель міста в зелених зонах була надана під індивідуальне житлове будівництво – це обмежило можливості створення компактної планувальної структури міста.

Розвиток столичного регіону

Діючий Генплан Києва до 2020 року передбачав виключно одну модель розвитку Києва і приміської зони. А саме – створення нової адміністративної одиниці – Київського столичного округу з включенням до нього 10 адміністративних районів області (це і Боярки, Вишневого, Ірпеня, Вишгорода тощо).

Пропонувалося розширити територію власне Києва на 64 тисяч га з включенням у міську межу 28 населених пунктів,
– коментує Петрик.

Однак, каже експерт, втілення цієї ідеї виявилося абсолютно нереальним. Бо Генплан-2020 не узгоджено з територіальними громадами та органами місцевого самоврядування, Київською обласною радою, Київською обласною державною адміністрацією. Не проводилися референдуми. Відсутність узгоджень заблокувала розгляд питання Верховною Радою України. Розробка проекту нової міської межі з включенням до меж Києва 64 тисяч га земель області не була навіть розпочата.

У свою чергу, в проекті нового Генплану Києва, який перебуває на розгляді Київради, мова про приєднання населених пунктів не йде. Водночас пропонуються більш гнучкіші рішення щодо розвитку київського столичного регіону.

Відкриваються шляхи для створення координаційної ради, спільних експлуатуючих підприємств, підписання договорів з місцевими радами про будівництво нових виробничих і складських парків, ділових центрів, електропідстанцій, сміттєпереробних заводів та інших об’єктів спільних інтересів,
– відзначив Петрик.

Усе базується на досвіді розвитку столичних регіонів Парижа, Лондона, Берліна. Причому розвиток відбувається саме за принципами співробітництва без поглинання столицею прилеглих поселень. І це, за словами начальника відділу по роботі з громадськістю Інституту Генерального плану міста Києва, є основною відмінністю нового генерального плану від нині існуючого.

Думки архітектурних метрів

На переконання архітектора-містобудівника Миколи Дьоміна, розроблення нового генплану було викликане "надзвичайними" обставинами. Формальною причиною розроблення нового генплану стало істотне відхилення реальних показників міського розвитку від затверджених.

Наприклад, не сталося запланованого розширення площі міста з 83,6 до 143,4 тисяч га,
– вважає він.

Академік Академії архітектури України Володимир Нудальман ставить всього одне питання критикам нового Генплану: якщо згідно старого Генплану ви планували, що Київ матиме не 83,6 тисяч га, а 150 тисяч, але при цьому залишиться в нинішніх кордонах, то де розміщувати новобудови?

У Києві надмірно багато виробничих територій, які найчастіше зайняті практично непрацюючими підприємствами. На його думку, ці території можна просто звільнити, а підприємства закрити. А не виносити в передмістя.

Чому передмістя, власне, має розміщувати у себе шкідливі виробництва? Навпаки, наприклад на Заході, в депресивних районах розміщують високотехнологічні виробництва. Щоб підняти людей, їх культуру,
– підкреслює Нудальман.

За його словами, новий Генплан виявив всі ці резерви – військових територій, виробничих, сільськогосподарських ... Це тисячі гектарів. Будівництво в новому Генплані пішло саме на ці території. Тоді як вихід за межі міста – це вчорашній день. Це суперечить нашому законодавству, інтересам киян і жителів області. Тому, вважає Нудальман, власне, і виникла потреба нового бачення Києва.