У сучасному світі цього звичаю дотримуюся вже із зовсім іншою метою. Про обряд "Водіння Кози" на Щедрий вечір – розповідає 24 Канал.

Цікаво Свято Маланки вже на порозі: коли відзначають та які його традиції

Що означає обряд "Водіння Кози" на Щедрий вечір

На Щедрий вечір люди зазвичай переодягаються у фольклорних персонажів та тварин. Після цього українці брали із собою опудало кози та ходили від хати до хати, бажаючи достатку, щедрих дарів від природи та щастя у прийдешньому році.

Обряд "Водіння Кози" – театралізоване дійство, під час якого люди веселять господарів і вітають їх зі святами. У давнину коза була тотемом у багатьох областях України та символізувала Місяць, врожай і родючість. Загалом "Водіння Кози" супроводжувалося танцем тварини, її смертю та воскресінням. Так, дійство означало прощання зі старим роком та настання нового, що водночас трактувалося як колообіг часу та пробудження природи.

Обряд Водіння Кози
Обряд "Водіння Кози" / Фото Ukraїner

Однак наразі цей обряд втратив первісне значення та перетворився на гумористичну народну виставу, до якої часто додають нових героїв. Залежно від регіону України сценарій "Водіння Кози" часто змінювався. Втім, дещо залишалося постійним.

Так, роль кози грав хлопець, вбраний у кожух навиворіт, який тримав у руках дерев'яне опудало тварини. Її роги були прикрашені різноколірними стрічками та дзвіночком. Голова кози могла мати рухому нижню щелепу, яка б закривалася під час вистави. У театралізованому дійстві також брали участь інші персонажі, серед яких Дід, Баба, Жид, Козак, Циган, Лікар і Журавель.

Під час вистави часто лунали звертання до тотема: "Го-го-го, коза, го-го сірая". Крім цього, діалоги дійових осіб доповнювалися пантомімою і танцювальними рухами.

Які ще традиції Щедрого вечора

На Маланку віряни збираються родиною та відзначають святом за столом, на якому стоять кутя, випічка та різні м'ясні страви. У цей день заведено перевтілюватися у персонажів. Так, у Маланку перевдягається хлопець, а жінки постають в образах чоловічих дійових осіб, зокрема Василя – коханого головної героїні.

Після цього люди ходили від хати до хати, співали щедрівки та розважали господарів жартами та танцями. На ранок наступного дня українці палили Дідуха, невеликий сніп з колосків жита або пшениці, та стрибали через багаття, бо хотіли відлякати злих духів за допомогою полум'я.