Розірвання російсько-українських стосунків

– Це, в принципі, реально. Просто потрібно робити це поступово. Сьогодні розірвали лише одну угоду, яка була, по-суті, декоративною та не несла за собою ніякого реального змісту. Ми розірвали її лише у 2017 році. Над цим (розірванням російсько-українських відносин – ред.) потрібно працювати системно, комплексно, а не так, як у нас. Ми відповідаємо на якісь виклики, реагуємо на ті проблеми, які виникають.

Згідно з угодою (угода між Україною та Росією щодо зброї – ред.) не працювали підприємства "Укроборонпром" та інші. Взагалі у нас немає жодних секторальних санкцій на безпековому секторі. Є лише рішення "Укрспецсектору" за 2014 рік, який заборонив держпідприємствам експортувати продукцію військового призначення до Росії.

Закон про реінтеграцію

– Як ми можемо забезпечити суверенітет, якого ми уже 4 роки не маємо? По-суті, ми визнали, що ця територія є анексованою, як Крим – це один правовий режим, або як окремі території Луганської та Донецької областей, які є тимчасово окупованими. Тут зовсім різні правові режими. Тут важливо сказати, що це буде відновлення суверенітету, оскільки його забезпечення ми втратили.

У самому законі є досить багато помилок. Мені здається, що просто недогледіли. Я не думаю, щоб там є колосальне значення, щоб слово "забезпечення" там було. Проте події сьогодні у Комітеті показали, що точаться певні дискусії, які є незрозумілими глядачу.

– Одна з помилок – немає згадки про Крим. Це політично важливе питання, особливо на фоні звільнення політв’язнів. Коли представники кримськотатарського народу про це згадали, то Президент з готовністю заявив, що він з радістю внесе і Крим до цього закону. Можливо, Крим розглядали як окрему частину. Але це з точки зору нашої позиції на міжнародній арені є неправильним. Ми постійно говоримо про Крим і Донбас як одне ціле, як певний нерозривний зв'язок між звільненням цих територій і зняття санкцій з Російської Федерації. Це одна з серйозних помилок.

Про це та більше – дивіться в інтерв’ю з Романом Куликом.

Нагадаємо, Комітет з питань національної безпеки і оборони сьогодні знову не розглянули 2,5 тисячі правок до законопроекту про реінтеграцію. Попереднє засідання перенесли тому, що не було достатньої кількості членів зібрання для того, аби визначити його правочинним.