Триває скандал із перевіркою телефона журналістки програми "Схеми". Артем Ситник заявив, що не виключає, що він, а також його колеги з Антикорупційного бюро, можуть бути справжніми мішенями прокуратури.
Кому вигідно дестабілізувати роботу НАБУ і чи законно отримувати доступ до телефону журналістки за 17 місяців, коли питання стосується одного дня – а на цьому акцентують всі експерти, мовляв, для цього недостатньо підстав – питання, на яке немає однозначної відповіді.
популярні відео
Читайте також: "Доступ до речей та документів": що насправді дозволив суд щодо журналістки "Схем"
Де була щодня протягом півтора року головний редактор програми "Схеми" Наталія Седлецька – з липня 2016 до листопада 2017 року – цікавить Генпрокуратуру, і отримати доступ до конфіденційної інформації прокурорам дозволив Печерський суд.
Мова йде про отримання інформації щодо геолокацій. І все. А не про зміст чи контент СМС або переговорів
Розслідувачка є свідком у справі проти директора НАБУ Артема Ситника. Той нібито розголосив державну таємницю та приватну інформацію.
У "Радіо Свобода" обурені такою вимогою і застерігають: це схоже на цензуру.
Те, що запит охоплює тривалий період користування телефоном, що належить відомій українській журналістці, викликає серйозне занепокоєння щодо справжніх намірів тих, хто шукає інформацію
Втручанням у роботу журналіста називають це і медіаексперти. Згідно з Кримінальним кодексом, журналістів не можна допитувати як свідків. Адже так можна розкрити джерела інформації – а їх охороняє закон. Крім того, Седлецька у розслідуваннях програми "Схеми" викриває корупцію і влади, і опозиції. А тому – незручна для всіх.
Тарас Шевченко, медіаюрист, стверджує, що навіть якщо за рішенням суду надається якась інформація, то вона має трактуватися вузько і лише та, яка точно має відношення до розслідування справи. Слідчі ж просять інформацію аж за півтора року. Нібито, щоб на перехресному допиті підтвердити слова ще кількох свідків справи. Однак експерти впевнені: і для такої перевірки ГПУ просить забагато.
Комусь дуже цікаво з'ясувати, з ким спілкувалася і де проводила час журналістка саме ці 17 місяців
Утім, основна мішень – навіть не журналісти. А директор Антикорупційного бюро Артем Ситник. Він нібито розголосив приватну інформацію, та ще й державну таємницю у розмові з журналістами. Зустріч у травні 2017 була не для запису, але аудіо з голосом Ситника оприлюднило у листопаді 2017 видання "Обозреватель".
На ньому директор НАБУ розказав журналістам деталі справи про незаконне збагачення прокурора АТО Костянтина Кулика. Зокрема, зачитав розшифровки розмови його цивільної дружини Ірини Німець з подругою. Сам Ситник вважає, що цю стару справу підняли, аби тиснути на Бюро напередодні виборів. І не виключає: невдовзі справ проти самих детективів побільшає, а можливо й арештів.
Настільки ми всіх дістали своїми розслідуваннями – тим більше, що зараз ще може Антикорупційний суд запуститися – що їм потрібно зараз щось зробити. Зі мною персонально, з НАБУ. Кудись його діти і забути, як страшний сон
Мобільний оператор Київстар уже отримав ухвалу суду, але матеріалів слідчим поки не передав.
Депутати із журналістським минулим прийшли до Генпрокуратури зі зверненням до Луценка – хочуть, щоб ухвалу суду скасували і визнали правопорушенням. Крім того, нагадують: так недалеко і до тотальної цензури часів Януковича.
Коли прокурори отримують всі дані журналіста – ми розуміємо, що наступними будуть джерела інформації. А потім це може стати традицією
Наразі нардепи з Комітету свободи слова взялися розбиратися.
Читайте також: Конфлікт ГПУ з журналісткою Седлецькою: з'явилася різка реакція ЄС
А Генпрокуратура готується відстежувати інформацію з телефонів ще кількох фігурантів справи.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter