Кому вигідно дестабілізувати роботу НАБУ і чи законно отримувати доступ до телефону журналістки за 17 місяців, коли питання стосується одного дня – а на цьому акцентують всі експерти, мовляв, для цього недостатньо підстав – питання, на яке немає однозначної відповіді.
Читайте також: "Доступ до речей та документів": що насправді дозволив суд щодо журналістки "Схем"
Де була щодня протягом півтора року головний редактор програми "Схеми" Наталія Седлецька – з липня 2016 до листопада 2017 року – цікавить Генпрокуратуру, і отримати доступ до конфіденційної інформації прокурорам дозволив Печерський суд.
Мова йде про отримання інформації щодо геолокацій. І все. А не про зміст чи контент СМС або переговорів,
– пояснив речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко.
Розслідувачка є свідком у справі проти директора НАБУ Артема Ситника. Той нібито розголосив державну таємницю та приватну інформацію.
Джоанна Левісон
У "Радіо Свобода" обурені такою вимогою і застерігають: це схоже на цензуру.
Те, що запит охоплює тривалий період користування телефоном, що належить відомій українській журналістці, викликає серйозне занепокоєння щодо справжніх намірів тих, хто шукає інформацію,
– наголосила речниця "Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода" Джоанна Левісон.
Втручанням у роботу журналіста називають це і медіаексперти. Згідно з Кримінальним кодексом, журналістів не можна допитувати як свідків. Адже так можна розкрити джерела інформації – а їх охороняє закон. Крім того, Седлецька у розслідуваннях програми "Схеми" викриває корупцію і влади, і опозиції. А тому – незручна для всіх.
Віктор Ягун
Тарас Шевченко, медіаюрист, стверджує, що навіть якщо за рішенням суду надається якась інформація, то вона має трактуватися вузько і лише та, яка точно має відношення до розслідування справи. Слідчі ж просять інформацію аж за півтора року. Нібито, щоб на перехресному допиті підтвердити слова ще кількох свідків справи. Однак експерти впевнені: і для такої перевірки ГПУ просить забагато.
Комусь дуже цікаво з'ясувати, з ким спілкувалася і де проводила час журналістка саме ці 17 місяців,
– вважає екс-заступник голови СБУ Віктор Ягун.
Утім, основна мішень – навіть не журналісти. А директор Антикорупційного бюро Артем Ситник. Він нібито розголосив приватну інформацію, та ще й державну таємницю у розмові з журналістами. Зустріч у травні 2017 була не для запису, але аудіо з голосом Ситника оприлюднило у листопаді 2017 видання "Обозреватель".
Артем Ситник
На ньому директор НАБУ розказав журналістам деталі справи про незаконне збагачення прокурора АТО Костянтина Кулика. Зокрема, зачитав розшифровки розмови його цивільної дружини Ірини Німець з подругою. Сам Ситник вважає, що цю стару справу підняли, аби тиснути на Бюро напередодні виборів. І не виключає: невдовзі справ проти самих детективів побільшає, а можливо й арештів.
Настільки ми всіх дістали своїми розслідуваннями – тим більше, що зараз ще може Антикорупційний суд запуститися – що їм потрібно зараз щось зробити. Зі мною персонально, з НАБУ. Кудись його діти і забути, як страшний сон,
– розповів директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
Мобільний оператор Київстар уже отримав ухвалу суду, але матеріалів слідчим поки не передав.
Мустафа Найєм
Депутати із журналістським минулим прийшли до Генпрокуратури зі зверненням до Луценка – хочуть, щоб ухвалу суду скасували і визнали правопорушенням. Крім того, нагадують: так недалеко і до тотальної цензури часів Януковича.
Коли прокурори отримують всі дані журналіста – ми розуміємо, що наступними будуть джерела інформації. А потім це може стати традицією,
– підкреслив народний депутат Мустафа Найєм.
Наразі нардепи з Комітету свободи слова взялися розбиратися.
Читайте також: Конфлікт ГПУ з журналісткою Седлецькою: з'явилася різка реакція ЄС
А Генпрокуратура готується відстежувати інформацію з телефонів ще кількох фігурантів справи.