Горбачова можна любити чи ненавидіти, але латентно до нього ставитися аж ніяк не можна - адже людина, яка власними руками змінила хід історії всього XX сторіччя, безумовно, заслуговує на повагу.

Вихований Комуністичною партією, Горбачов цю саму партію і поховав. Прийшовши до влади у 1985 році, новий генсек заявив про зміну зовнішньополітичних поглядів та масштабні реформи у СРСР. Своє головне завдання він вбачав у відновленні радянської економіки, яка перебувала у важкій стагнації після правління Брежнєва.

Головна віха реформ - зміна старої партійної номенклатури та оздоровлення економіки. Сам Горбачов розумів перебудову як розвиток демократії та соціалізму, заохочення ініціативи, порядку та дисципліни, критику та самокритику у всіх сферах життя суспільства.

Реформи Горбачова, а також його зустріч з Президентом США Рональдом Рейганом, фактично поклали кінець найбільшому протистоянню усього ХХ століття - Холодній війні.

Проте реформи, які фактично й привели до краху Союзу, назавжди змінили обличчя Європи та всього світу. Перш за все, це стосувалося скорочення кількості ядерного озброєння, що відсунуло ядерну війну на другий план.

У 1988 році новий етап перебудови - гласність - дала людям свободу слова. Люди отримали можливість говорити все, що їм спаде на думку, не боячись, що потраплять за грати. На волю вийшли тисячі дисидентів, а це, звісно, не додало Горбачову популярності серед тогочасної політичної еліти.

Маргарет Тетчер (екс-прем’єр-міністр Великої Британії): "Він - прекрасна людина. Дивіться, що він зробив. Він відновив незалежність країн Східної Європи, він дав громадянам Радянського Союзу те, що у них ніколи не було - політичну свободу, і все це - без жодного пострілу."

У 1990 році Горбачова нагородили Нобелівською премією миру за значний внесок у процес мирного врегулювання у світі. А ще за те, чого не вдавалося жодному політику - власними руками змінити хід сучасної історії.