Таку думку сайту "24" висловив військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

За словами експерта, вже на першому етапі – консультацій – можуть виникнути серйозні суперечності. Зокрема, зазначає Снєгирьов, консультації про можливість місії проходять з обома сторонами конфлікту, які повинні дати згоду.

Читайте також: "Миротворчий план" Путіна на Донбасі: ЗМІ опублікували важливі деталі

В нашому випадку є питання щодо другої сторони конфлікту. Як відомо, Росія наполягає, що сторона конфлікту – фейкові республіки. Це викличе суперечності в ООН, а Україні буде складно довести, що не "Д/ЛНР" є сторонами конфлікту, а Росія – країна-окупант. Тим більше, що Україна доказів не надала і на законодавчому рівні не визнала Росію агресором,
– говорить експерт.

Навіть, наголошує Дмитро Снєгирьов, якщо ми доведемо, що Росія – окупант, тому не може брати участь у миротворчих операціях, починається етап технічної оцінки. Представники ООН виїжджають в зону конфлікту і оцінюють весь спектр питань, з якими зіштовхнеться місія – військова складова, політична, релігійна, соціально-економічна.

"Підводний камінь технічної оцінки в тому, що таку характеристику представники ООН можуть дати лише за умови гарантій їхньої безпеки. Тобто, якщо бойовики таких гарантій не нададуть, то місія не виїде. Достатньо перерахувати кількість порушень з боку бойовиків угод про перемир’я і перешкоджання роботі місії ОБСЄ – це понад 400 випадків – щоб зрозуміти хід подій", – зазначає військовий експерт.

Читайте також: Допускати сюди миротворців – це останнє, що Україна має робити, – посол США в ООН

Як розповідає Снєгирьов, за умови подолання цих двох етапів рішення про мандат місії має затвердити Радбез ООН. І його може заблокувати Росія, яка має право вето. Можна, говорить експерт, піти на голосування через Генасамблею. Але виникає питання, чи набере Україна 2/3 голосів членів Генасамблеї ООН.

Найскладніше питання, вважає експерт, – фінансування. За різними оцінками, на рік потрібно 1 – 1,2 млрд доларів. Всі основні витрати беруть на себе члени Радбезу. 29% надають США, Росія – лише 3,5%. Європа, зауважує Снєгирьов, почне протестувати, тому що вони й так багато втрачають через антиросійські санкції.

Тобто на кожному пункті введення миротворчої місії ООН нас чекають підводні камені. Голосування, формування бюджету, контингенту, питання розміщення, логістики. Це глухий кут. Взагалі не зрозуміло, чому з 2015 року в Радбез не були внесені українські пропозиції щодо введення миротворців. І чому Росія переграла нас на нашому ж полі?
– підкреслює Дмитро Снєгірьов.

Нагадаємо, 13 вересня Президент України Петро Порошенко зустрівся з Генеральним секретарем ОБСЄ Томасом Ґремінґером. Сторони скоординували підходи щодо розміщення миротворчої місії ООН на всій території окупованого Донбасу. Раніше Путін заявив, що підтримує ідею відправки миротворців на Донбас, проте на своїх умовах, а саме – нова група "охоронців" ООН повинна бути розташована лише на демаркаційній лінії між українськими і сепаратистськими силами і ні на жодних інших територіях.