Сайт 24 каналу зібрав найяскравіші приклади й розібрався, чому такі напади досі трапляються у 2020 році. Детальніше – читайте в матеріалі.
Важливо Скільки разів нападали на журналістів в Україні з початку року
Чому нападають на активістів
Для початку розберімося, які причини нападів трапляються найчастіше в Україні
На жаль, таке явище й досі досить поширене. Стається це тоді, коли громадські діячі йдуть супроти системи – викривають корупційні схеми та борються зі свавіллям місцевої влади. Найбільш ризиковими видами активізму залишається антикорупційна діяльність, захист прав ЛГБТ та захист довкілля.
Жертвами безкарності стали Віталій Шабунін, Сергій Стерненко, Дем'ян Ганул, Володимир Савченко, Володимир Балух, Ольга Кравчук, Олексій Кучапін, Анатолій Коломієць, Олександр Снісар, Віра Летребова та багато інших.
Серед усіх зафіксованих найбільше було випадків:
- фізичних нападів на активістів;
- залякування;
- знищення чи пошкодження їхнього майна.
► Підпал будинку Шабуніна
Серед найбільш резонансних інцидентів цьогоріч був підпал будинку голови правління "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна. У домі в той момент спали батьки активіста, але вчасно покинули будівлю.
Будинок Віталія Шабуніна підпалили вночі / Фото з соцмереж активіста
Центр протидії корупції розцінює інцидент як замах на вбивство Шабуніна та його родини.
► Замах на вбивство Стерненка
Активіста Сергія Стерненка намагалися тричі вбити ще у 2018 році. Втім, гучного розголосу та популярності у населення ця справа почала набирати саме у 2020 році.
- Під час першого нападу невідомі побили його битами. Тоді правоохоронці не знайшли винних.
- Згодом відбувся другий напад: у Стерненка вистрілили з пістолета. На щастя, куля була гумовою, Стерненко залишився живим.
- Під час третього нападу Стерненко зміг відбитися від нападників. Захищаючись, він смертельно поранив одного зі зловмисників ножем. Через це поліція надала охорону нападникам, а не самому активісту.
Водночас Стерненку висунули підозру в умисному вбивстві. 15 червня 2020 року суд обрав йому запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт на 60 діб. 18 грудня йому обрали новий запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
На захист Сергія Стерненка виступає чимало активістів, які, до речі, теж цього року потрапляли "під руку" нападникам.
Активіст Сергій Стерненко / Фото з фейсбуку Стерненка
Крім цього, у червні 2020 року начебто представники поліції двічі посеред ночі приходили до дому Стерненка. Однак поки активіст викликав адвокатів, то чоловіки втекли.
► Загадкова смерть волонтера Кучапіна
Керівник громадської організації "Дім Милосердя" Олексій Кучапін зник 16 липня. Чоловік сказав рідним, що їде в Дніпро, і щез. Його пошуки тривали майже тиждень, поки 22 липня тіло Кучапіна не знайшли в орендованій квартирі в Дніпрі.
Поліція відкрила справу за статтею "умисне вбивство", як це зазвичай роблять у випадках, коли знаходять тіло мертвої людини. Однак там зазначають: Кучапін залишив передсмертну записку, а на тілі не було видимих ознак насильницької смерті.
Олексій Кучапін / Фото з його фейсбуку
Втім, ні друзі, ні користувачі в соцмережах цьому не вірять. Зокрема, священник-волонтер Захарій Керстюк – друг Олексія, напередодні розповів про численні погрози в їхній із Кучапіним бік, нібито через допомогу безпритульним (під час карантину Олексій за свої гроші винаймав квартири для бездомних людей).
Він також займався розслідуванням справ, пов'язаних із продажем дітей. Олексій Кучапін опікувався безпритульними й намагався повертати відібрані в літніх людей квартири.
► Напад на експолітв'язня Балуха
На колишнього бранця Кремля напали 8 вересня в Києві в районі Гідропарку. Чоловіка знайшли непритомним аж під ранок. Оскільки стан Балуха був важкий, він понад місяць перебував у реанімації.
Нападником виявився 32-річний мешканець Київщини. Він повністю визнав свою вину та відмовився від адвоката. Обвинувачений зазначив, що конфлікт із потерпілим "відбувся на побутовому ґрунті" (хоча раніше мовилося і про політичні мотиви).
Нападника звинуватили за статтею про умисне тілесне ушкодження. Його затримали – суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Що відомо про Володимира Балуха?
- Раніше жив у Криму, був фермером та громадським активістом. Після анексії Криму Росією відмовився від російського громадянства. Узимку 2013 року Балух вивісив прапор України на своєму будинку, пізніше прикріпив на будинок табличку "Вулиця героїв Небесної Сотні".
- ФСБ РФ затримала Балуха в окупованому Криму 8 грудня 2016 року. Мовляв, на горищі його будинку знайшли 90 патронів і кілька тротилових шашок. У березні того ж року Балух оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти винесеного йому вироку. Голодував понад 200 днів, це значно підкосило його здоров'я.
- Підконтрольний Росії суд у Криму засудив Балуха до 5 років позбавлення волі, а згодом після апеляції скоротив термін ув'язнення до 4 років і 11 місяців.
- Його звільнили з російського полону 7 вересня 2019 року.
Володимир Балух / Фото "Української правди"
► Спалили авто Ястребової
На Луганщині 13 жовтня невідомі знищили автомобіль директорки "Східної правозахисної групи" Віри Ястребової. Віра – українська правозахисниця, яка висвітлює проблеми на окупованих територіях Донбасу. Зокрема, з COVID-19 та протестами шахтарів.
Активістка розповіла, що неодноразово отримувала погрози від незнайомців. Їй дзвонили з невідомих номерів.
Фото автомобіля / Фото Людмили Денісової
► Жорстке побиття Снісара
Ще на початку вересня в Дніпрі двоє невідомих жорстоко побили відомого активіста та правозахисника Олександра Снісара. Чоловіка фактично врятували перехожі, які відігнали нападників. Ті били активіста виключно по голові й залишили фактично напівживим.
Олександр Снісар / Фото litsa.com
Він лише додав: вважає символічним те, що напад стався в перший день початку передвиборчих перегонів, а били його виключно в обличчя й голову. Мовляв, так організатори замаху могли хотіти дистанціювати його від зйомок і інтерв'ю перед виборами, а то "і до кінця життя".
Нападників вдалось піймати майже через місяць після замаху на антикорупціонера.
► Напад на волонтерів АТО
У Львові опівночі 16 листопада напали на 2 активістів та учасників війни на Донбасі – Андрія Мочурада та його товариша Віктора Бараника. Їм зламали ніс і зуби та вони отримали численні забої. Зловмисниками виявилися працівники поліції, до того ж нетверезі. Їх одразу ж відпустили додому.
Вже 2 грудня їм оголосили підозру в хуліганстві. Слідчі встановили, що це були 3 п'яних поліцейських з Тернопільської, Чернівецької та Волинської областей віком 19 – 20 років. Двох зловмисників вже звільнили з Нацполіції.
У центрі Львова жорстоко побили активістів і колишніх учасників війни / Колаж 24 Каналу
Активісти казали, що напад відбувся без жодного приводу в самому центрі Львова. Також вони не вважають, що напад на них організували спеціально. Радше, кажуть, причиною стали алкоголь і виховання поліцейських.
► "Меморіальна" дошка Ірині Федорів
Напади на активістів бувають і у прихованому пасивно-агресивному вигляді. Наприклад, у селищі Коцюбинське Київської області 14 липня на будинку головної редакторки сайту "ЧЕСНО" Ірини Федорів розмістили фото пані Федорів та напис, що вона нібито придбала квартиру за "59 доларів за метр квадратний". Дошка схожу на меморіальну плиту загиблим.
Поліція ж сказали, що не вбачають у цьому таблички суспільної небезпеки й не відкрили провадження.
"Меморіальна" дошка Федорів / Фото "Детектор медіа"
► Стрілянина по екологах
Ще одним із прикладів безкарності насильства проти громадських активістів стала стрілянина по захисниках довкілля з Житомирської області. Борис Муравський та Олександр Коваленко наприкінці лютого знімали на відео, як скидають отруйні промислові відходів у річку Хумора.
Важливо Політв'язня Сулейманова у СІЗО утримували в одній камері з хворим на туберкульоз
Це помітили невідомі, які зливали відходи місцевої паперової фабрики і стріляли по них із вогнепальної зброї. На щастя, ніхто не постраждав. Поліцейські відреагували блискавично – на початку березня у пресслужбі повідомили, що інцидент розслідують та деталі перевіряють, втім, жодних інших повідомлень не було.
► Спалили авто Ганула
В Одесі спалили автомобіль активіста та лідера громадської організації "Вуличний фронт" Дем'яна Ганула надвечір 21 листопада. Перед цим удень поблизу його дому невідомі розбили вікна в тій самій машині. Це був другий випадок, коли намагались спалити його автівку.
Що відомо про організацію "Вуличний фронт"?
Члени організації називали своїм обов'язком протистояння "совку та російській п'ятій колоні". Зокрема, вони активно протистояли прихильникам Шарія та ексрегіоналам. Водночас у ЗМІ членів "Вуличного фронту" часто звинувачували в неонацизмі, надмірному радикалізмі та роботі на кримінальні групи. Вона припинила свою діяльність у 2019 році.Розбите авто Ганула після нападу: дивіться відео
Ганул пов'язує інцидент із тим, що він із соратниками трощив паркан, встановлений на зеленій зоні. Також активіст звинувачує правоохоронців у бездіяльності – перше спалення досі не розслідували.
Ганул також часто брав участь у сутичках навколо скандальних забудов пляжів в Одесі. Також його помічали серед нападників на марші ЛГБТ. Він називає їх "хворими людьми".