За словами Олександра Формагея рішення піти у відставку зумовлене бажанням надати можливість президенту України перезавантажити регуляторний орган новими людьми та ідеями. Він сподівається, що НКРЕКП збереже свій незалежний статус у новому законі.
Варто знати: Чому комунальні тарифи для населення знижувати не можна та що планує робити влада
Відзначимо, що до складу регулятора за законом входить сім членів, включаючи голову. Після відставки Формагея і Магльованого там залишиться тільки три людини. Для прийняття рішень потрібно не менше чотирьох голосів.
Коментуючи питання кворуму, Формагей зазначив, що згідно із законом про НКРЕКУ президент України може тимчасово, строком на три місяці, призначити необхідну кількість членів регуляторного органу.
Актуально: Суд дозволив затримати ексголову Нацкомісії з компослуг Вовка
Відзначимо, що з 30 грудня 2014 року по 30 травня 2018 року НКРЕКП очолював Дмитро Вовк. 8 серпня Вовку та ще п’ятьом особам, причетним до запровадження формули "Роттердам+", повідомили про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 мільярда гривень збитків. У формулі враховувалась ціна на вугілля та вартість його доставки із портів Європи до України. Це призвело до здорожчання електроенергії в Україні.
Що таке НКРЕКУ і чим вона займається?
Державний колегіальний орган, створений на заміну ліквідованим у серпні 2014 року Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Комісія є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики і комунальних послуг.
Функції НКРЕКП:
– держрегулювання діяльності суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання, що діють на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання у частині діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектростанціях, атомних електростанціях;
– сприяння розвитку конкуренції у сфері виробництва і постачання електричної енергії, на ринку природного газу, а також створенню конкурентного середовища у сфері теплопостачання;
– формування цінової і тарифної політики в сферах електроенергетики, теплопостачання та нафтогазовому комплексі;
– сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів держави, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів (послуг), що виробляються суб'єктами природних монополій;
– захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання та нафтогазовому комплексі.