Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Не лише Верховна Рада: найяскравіші бої у парламентах світу

      1123 Читать новость на русском
      Найяскравіші парламентські бійки в країнах світу
      Найяскравіші парламентські бійки в країнах світу / Getty Images

      Українці звикли до традиційних сутичок у Верховній Раді і часто дорікають парламентарям у невмінні поводитися "по-європейськи". Проте світ знає чимало прикладів подібних інцидентів і в інших країнах. Розповідаємо, за що б’ються закордонні політики і які приховані мотиви таких дій.

      Читайте також: Депутатський ринг: найвидовищніші бійки у Раді за останні роки

      ТОП урядових "батлів" світу

      У парламенті Тайваню бійки – ледь не повсякденне явище і цим він славиться найбільше. Доходить до того, що нардепи домовляються про сутички завчасно, аби прийти на роботу у зручному взутті. З кожним роком їхні бійки стають все більш масовими. Вони тривають по декілька годин і вражають своїм різноманіттям. Так, окрім стандартного "мордобою", депутати уже жбурляли у спікера туфлями, запускали один в одного мікрофони та їжею, а також розпилювали у залі сльозогінний газ та били колег телефонами. Не рідкість у парламенті Тайваню і сутички між жінками-депутатами.

      Знаменита бійка між депутатами Тайваню відбулася у липні 2017 року, коли "слуги народу" не дійшли згоди щодо інфраструктурних проектів. Члени правлячої Демократичної прогресивної партії і опозиційної націоналістичної партії штовхали один одного, билися, лежачи на підлозі парламенту, та поливали опонентів водою. Все це відбувалося під спалахи фотоапаратів та в оточенні десятка відеокамер.

       

      У парламенті Грузії також сутички між депутатами не є рідкісним явищем. Так, 12 грудня 2018 року депутати парламенту побилися на пленарному засіданні через перемогу на президентських виборах Саломе Зурабішвілі. Інцидент стався після виступу депутата від "Єдиного національного руху" Нікі Мелії, який назвав президентські вибори кривавими, а лідерів правлячої партії – злочинцями.

      Депутат "Альянсу патріотів" Ірма Інашвілі хотіла йому відповісти, проте Мелія не дав їй такої можливості. Тоді обурена Інашвілі вирішила з'ясувати стосунки на близькій відстані. Засідання було перервано майже на 5 хвилин, протягом яких одні депутати намагалися розборонити опонентів, інші – дотягнутися і дати стусана комусь із них. Зрештою, Мелію вивели із зали засідань.

       

      Хоча й існує думка, що парламентарі Європи не часто тішать співгромадян "кулачними боями", проте і тут таке трапляється. Наприклад, у січні 2014 року у парламенті Італії відбулися сутички під час обговорення пенсійної реформи. Все почалося з того, що один із депутатів звинуватив іншого у тому, що його дружина вийшла на пенсію у 39 років, а той виступає за підвищення пенсійного віку.

      Тоді спікер вперше використав так звану "гільйотину": особливе право, яке дозволяє йому перервати парламентські дискусії з метою прискорення процедури голосування.

      У Туреччині одна із бійок у парламенті закінчилася смертю депутата. Так, у 2001 році представники ультраправої партії повалили на підлогу колегу і завдали йому кілька ударів по голові. Через кілька годин той помер від серцевого нападу. Причиною такої жорстокості стало те, що депутати не змогли домовитися щодо законопроекту, який регулює процедуру прийняття законів.

      Масові сутички в турецькому парламенті відбулися також 11 січня 2017 року в ході гострих дебатів щодо пропозицій про розширення виконавчих повноважень президента Реджепа Тайіпа Ердогана. Відповідно до запропонованої нової конституції, Ердоган міг би бути президентом до 2029 року після двох п'ятирічних термінів. Під час бійки одному з депутатів зламали носа.

       

      У парламенті Південної Кореї також час від часу відбуваються не лише словесні перепалки між депутатами. Тут сутички вирізняються з-поміж інших країн своєю масовістю і часто мають схожість зі слемом, який організовують на рок-концертах. Так, у 2009 році кілька сотень парламентарів стали учасниками бійки у будівлі Національного засідання у Сеулі. Тоді правляча партія намагалася прорватися у залу, де забарикадувалася опозиція. Причиною конфлікту став законопроект про ЗМІ, згідно з яким газетні корпорації отримали дозвіл купувати пакети акцій телеканалів. Для деяких депутатів сутички закінчилися виходом на "лікарняний".

       

      Без бійок не обходиться і у парламентах країн, представників яких у світі зазвичай шанують за врівноваженість та толерантність. Так, у 2015 році у парламенті Японії депутати за допомогою кулаків намагалися не дати спікеру підписати законопроект, згідно з яким японські військові вперше після Другої світової війни могли брати участь у закордонних воєнних конфліктах. Атмосферу підігрівав і кількатисячний мітинг під будівлею: люди також виступали проти підписання документа.

       

      У лютому 2017 року у парламенті ПАР (Південно-Африканська Республіка) депутати влаштували ефектну бійку прямо під час виступу президента країни. Представники партій "Борці за економічну свободу" (на відео – у червоних сорочках) намагалися зірвати виступ очільника держави. Тоді його прихильники (у білих сорочках) почали виштовхувати опонентів за межі зали засідань. Бійка продовжилася уже за стінами парламенту, розбороняла депутатів поліція. Для втихомирення бунтівників правоохоронцям довелося застосувати світлошумові гранати.

       

      У Індії засідання парламентарів інколи нагадують фільми Боллівуду – з бійками та танцями. Так, одне з найефектніших "шоу" відбулося у липні 2010 року на загальних зборах штату Уттар-Прадеш. Тоді на трибуну летіли мікрофони та стільці. У бійці брали участь і жінки. Депутати билися не лише навкулачки: в хід ішли кришки зі столів, ті ж стільці та відірвані мікрофони. Деякі парламентарі ховалися від ударів опонентів під столами.

       

      У Чехії в травні 2006 року Мирослав Мацек, колишній віце-прем'єр-міністр та радник президента, перервав виступ на конференції лікарів-стоматологів заради того, щоб дати по потилиці міністру охорони здоров’я Девіду Рату. Мацек заявив, що той раніше образив його дружину, публічно заявивши, що вона вийшла заміж за нього через гроші. Міністр, відійшовши від шоку, підійшов до трибуни та відповів Мацеку його ж методом.

      Чому політики влаштовують публічні бійки?

      За словами експертів, більшість подібних конфліктів, як в Україні, так і у світі, є штучними і відбуваються через бажання політиків відвернути увагу аудиторії від важливих, але незручних для депутатів, питань. Таким чином люди починають активно обговорювати черговий парламентський "мордобій", а не ті рішення, які мали б реальний вплив на подальшу ситуацію у країні.

      Нам (аудиторії, – ред.) нав'язують просто чужу парадигму цього протистояння. Біле і чорне. Для того, щоб ми просто не думали про інші кольори і не обговорювали їх. Як правило, це вигідно для обох сторін конфлікту,
      – пояснює політолог Михайло Чаплига.

      Як стверджує експерт, бійки відбуваються в основному не тому, що депутати не вміють вирішувати проблеми іншими, "мирними", методами, а тому що вони у більшості випадків навіть не бажають цього робити. І це стосується абсолютно усіх культур.

      "Методи маніпулювання суспільною свідомістю не залежать від країни і від часу. Навіть якщо говорити про Давню Грецію і Давній Рим, нічого не змінилося по суті. Звісно, є бійки і на ідеологічних засадах, де мають місце дійсно принципові питання. Але це, швидше, рідкість", – говорить політолог.

      Зрештою, бійки – це теж один із проявів демократії, просто він дещо "дикунський". І людям, які споглядають це, потрібно для себе вирішувати, чи підтримувати учасників подібних сутичок, чи ні.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук