Про необхідність суттєвого переформатування системи професійної освіти в Україні міністр освіти Сергій Квіт говорив ще на початку свого перебування на посаді.

Проект Закону про професійну освіту № 3231, запропонований Кабінетом міністрів України, обговорювався з фахівцями, і, зрештою, потрапив для ознайомлення до ВР 8 жовтня поточного року. Його появу фахівці називають позитивним і потрібним явищем. Але стосовно змісту є ряд питань.

Необхідність прийняття цього закону вже перезріла. Закон про професійну освіту у нас датується 98 роком. Скоро вже 20 років. Тоді країна була в абсолютно інших економічних і соціальних умовах. Сама ідеологія закону не відповідає сьогоднішнім реаліям. Тому сам факт розробки законопроекту є цілком позитивним,
— відзначив у коментарі сайту "24" директор Департаменту розвитку трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності Федерації роботодавців України Родіон Колишко.

За його словами, у сьогоднішніх умовах розвиток економічних і виробничих відносин показує, що в багатьох сферах різниця між вищою і професійно-технічною освітою розмита. Навіть такі робітничі професії як тракторист-комбайнер сьогодні у прив’язці до сучасної техніки, яка обладнана комп'ютерними комплексами, станціями GPS, вимагають від працівника робітничої професії знань, які притаманні вищій освіті.

Як пояснили у коментарі сайту "24" у Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук, у 2011 році кардинальною інновацією у освіті стало створення і прийняття Національної Рамки Кваліфікацій (НРК). Вона практично спрямована на ідентифікацію європейською спільнотою освіти і професійного навчання України як рівного партнера і, таким чином, введення освіти нашої держави до європейського освітнього простору.

Але сама по собі НРК працювати не може. Вона потребує, по-перше, розроблення професійних стандартів і кваліфікацій у відповідності з загальноприйнятим уявленням про їх зміст і якість. По-друге, створення і прийняття закону про професійну освіту, який відповідав би викликам і вимогам сучасності,
— відзначила директор Інституту ПТО Валентина Радкевич.

Зміни в управлінні

Законопроект № 3231 передбачає зміни в управлінні професійною освітою шляхом делегування цих функцій місцевим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування. Передбачається створення у кожній області України ради стейкхолдерів професійної освіти — це координаційний орган з питань визначення та впровадження державної і регіональної політики у сфері професійної освіти. До них входитимуть представники закладів профтехосвіти, місцевої влади, місцевого бізнесу та індустрії, вони будуть визначати, які професії потрібні, що потрібно розвивати, і матимуть можливість і повноваження об'єднувати дрібні однопрофільні заклади у великі однопрофільні. Уряд сподівається, що таким чином з великого переліку закладів професійно-технічної освіти залишиться кілька десятків великих закладів, які орієнтуються на ринок праці та на перспективи розвитку української індустрії.

Але у Інституті ПТО відзначають, що доцільність введення цих рад не зрозуміла, оскільки для позначення кола зацікавлених осіб більш прийнятним є термін "соціальні партнери".

У Федерації роботодавців указують на недостатність повноважень рад стейкхолдерів.

Дисбаланс спостерігається між набором управлінських повноважень міністерства в сфері професійної освіти і тенденцією до децентралізації влади в нашій державі. Якщо ми говоримо про передачу повноважень регіонам, то необхідно підтримувати регіони, і в цьому плані використання окремих механізмів, про які міністерство багато говорить, так звані ради стейкхолдерів, це добре, але якщо подивитися на повноваження і статус цих органів, вони недостатні для того, щоб переносити управління професійної освіти на місцевий рівень,
— зауважив Родіон Колишко.

На думку експерта, з одного боку, міністерство прагне позбутися зайвих управлінських функцій як затвердження кошторису на придбання підручника. З іншого — воно залишає за собою питання призначення керівників навчальних закладів, чи узгодження їх призначення, що теж викликає певний сумнів щодо дієвості і дійсного прагнення держави децентралізувати цю сферу.

Як позбавитись старого і створити нове

Законопроект передбачає, що до складу системи профосвіти увійдуть заклади професійної освіти всіх форм власності. Але не ясно, яким має бути чіткий порядок дій, як саме позбуватися старих навчальних закладів і утворювати нові.

Не зрозумілим у законопроекті є питання структури самої мережі. Сьогодні в Україні більше 900 закладів у сфері професійно-технічної освіти.Якщо додати до них ще більше 400 колишніх навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації, а також якусь, поки що невідому, кількість приватних навчальних закладів у цій сфері — отримуємо дуже громіздку систему, яка не може бути керованою. Будь-яке фінансування такої системи буде непомітним. Питання оптимізації структури стає дуже гостро, і на нього законопроект відповіді не дає,
— підкреслив Колишко.

4 типи закладів

Законопроект передбачає залишити 4 типи закладів професійної освіти:

регіональний центр професійної освіти — здійснюватиме підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів та кваліфікованих робітників;
професійний коледж — для різнорівневої підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів та кваліфікованих робітників;
професійний ліцей — для різнорівневої підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників;
центр професійної підготовки — може утворюватись як юридична особа або без такого статусу (у складі підприємств, установ, організацій) і реалізує стандарт професійної освіти для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників.

Кожен з типів закладів може мати власні освітні програми, навчати безробітних.

Наразі у законодавстстві точно більше 15 варіантів навчальних закладів у сфері професійно-технічних закладів. Зараз їх планується звести до 4, і то — це багато, з нашої точки зору. Різниця між ліцеєм і коледжем досить умовна і дещо штучна,
— відзначив Колишко.

А створення регіональних багатопрофільних центрів у Федерації роботодавців вважають "міфічним".

Міфічна структура, яка називається "багатопрофільний регіональний центр професійної освіти", для нас виглядає абсолютно дивною. Навіть якщо сприйняти цю концепцію, не зрозуміло, яким чином утворювати такі центри. Це ж не конструктори "Лего", з якого раз-два склали будиночки — і вийшов регіональний центр. Це є серйозна кропітка робота по ліквідації існуючих навчальних закладів, утворення нових, набору персоналу, звільнення старого персоналу. На всі ці питання законопроект відповіді не дає,
— наголосив Колишко.

Про доплату викладачам не подбали

Директор Інституту ПТО підкреслила, що законопроектом не визначено граничне навчальне навантаження викладача на ставку.

За аналогією із Законом України "Про вищу освіту" експерти Інституту пропонують встановити максимальне навчальне навантаження для педагогічних працівників закладів професійної освіти у розмірі 720 годин на ставку. При перевищені цієї кількості годин, викладачу мають виплачуватись додаткові кошти за перевиконання у відсотковому співвідношенні до ставки. Наприклад, викладач виконав за рік 864 години, тоді оплата розраховується таким чином: 864:720=1,2. Тобто ставка заробітної плати множиться на коефіцієнт 1,2, і щомісячна заробітна плата відповідно збільшується на 20%.

У проекті Закону цю пропозицію не врахували і віднесли її до повноважень центрального органу виконавчої влади, яким на даний момент є Кабінет Міністрів України. А як показує практика, те, що не закріплено у законі, може бути проігноровано,
— відзначила Валентина Радкевич.

Освітні рівні

Законопроект передбачає 5 освітньо-кваліфікаційних рівнів, здобуття яких встановлює професійний ступінь: кваліфікованого робітника (з першого по четвертий) або молодшого спеціаліста (п'ятий).

У Інституті ПТО пропонують також вилучити положення щодо державних вимог до змісту професійної освіти, оскільки це суттєво обмежує автономію професійного навчального закладу.

Слід зберегти державні вимоги до результатів навчання та надати закладам право забезпечувати гнучкість навчального процесу,
— відзначила Радкевич.

Роботодавці впливатимуть на якість профосвіти

Законопроект сприятиме інтеграції сфери виробництва і сфери освіти, — переконані у Інституті профосвіти. Ним уперше декларується створення освітніх стандартів та програм виключно на вимогах професійних стандартів, тобто у їхню основу покладаються вимоги щодо професійної діяльності на робочому місці. Законопроектом надається право навчальному закладу створювати програми і здійснювати професійну підготовку за окремими (у тому числі, короткими індивідуальними) програмами на замовлення. Ці положення сприятимуть інтенсифікації співпраці роботодавців зі сферою освітніх послуг.

У Федерації роботодавців також відзначають гарну можливість впливу роботодавців на зв'язок професійного стандарту з освітнім.

Ми як роботодавці вдячні за те, що законопроект досить суттєво якісно змінює можливості нашої участі у визначенні змісту професійної освіти. Починаючи від прямого зв’язування професійного стандарту, який ми визначаємо як вимоги роботодавця до робітника на робочому місці, з освітнім стандартом, і продовжуючи участю роботодавців у радах стейкхолдерів на регіональному рівні плюс додаткові можливості участі у визначенні змісту освіти, контролю якості,
— пояснив експерт.

Коли профосвіта зміниться

Експерти вважають, що законопроект треба буде доопрацьовувати. Але в цілому його підтримують.

Ми підтримуємо його з метою, щоб він якомога скоріше потрапив у парламент, і можна буде працювати з текстом. Тому наскільки буде влаштовувати і нас, і депутатів той текст,який з'явиться в кінці нашої роботи — це питання,
— зауважив Колишко.

Експерт вважає, що говорити про те, що законопроект буде проголосовано до кінця листопада чи навіть до кінця року — занадто оптимістично. І необхідності у поспіху немає.

Країна якимось чином живе, люди навчаються і виходять на ринок праці, то від того, що ми попрацюємо над законопроектом додаткові пару-трійку місяців, нічого у країні не зміниться. Я би не поспішав. Але це якщо не втрутиться у ці розклади "політична доцільність",
— підсумував Колишко.

Читайте також: Поради, які допоможуть заробити гроші