На переконання газети, зроблено це було, бо українські чиновники побоюються образити Трампа і втратити як фінансову підтримку США, так і постачання американської зброї – Джавелінів. Адже паралельно в США вже триває гучне розслідування щодо Трампа, яке здійснює спеціальний прокурор Роберт Мюллер, і яке дуже дратує чинного президента.
Читайте також: Порошенко вже чотири роки не відправляє послів до багатьох країн: розкрито цинічну причину
Одне з найгучніших викриттів стосується саме ролі Пола Манафорта – як його брудних грошей, отриманих від українських політиків, так і можливого впливу росіян як на Манафорта, так і на президента Трампа. Тому, все це виглядає як банальне бажання української влади сподобатися одному конкретному політику – Дональду Трампу, наплювавши на принципи верховенства права та ідеали боротьби з корупцією.
Пол Манафорт
Насправді, якщо вже дуже хочеться, то Порошенку було би нескладно сподобатися Америці. Просто перестати займатися корупцією та посадити до в'язниці трьох друзів, як він сам обіцяв перед вступом на посаду. Адже, якщо ти робиш реформи і втілюєш в життя ідеали вільного світу, які сповідує Америка – демократія, верховенство права, залучення інвестицій, захист приватної власності – то автоматично будеш користуватися підтримкою Вашингтону.
Читайте також: Чому британський суд може протистояти Коломойському, а український – ні
Але, оскільки чинна українська влада зупинилася в реформах, зате не припиняє збагачуватися на корупційних потоках, випрошуючи при цьому фінансову допомогу в США – то для отримання лояльності Порошенко вирішив діяти методами, які спрацьовують в Україні – використати телефонне право в стосунках з підконтрольними йому правоохоронними органами.
Замороження справи Манафорта можна вважати таким собі недолугим подарунком від адміністрації Порошенка для Дональда Трампа, що межує з політичним хабарем. Це мені нагадує історію, як в 1990-ті роки брати Суркіси намагалися задобрити іспанського рефері, що приїхав до Києва судити матч Динамо (Київ), підклавши йому в готельний номер шуби.
У тому, що зі справою Манафорта в Україні відбувається щось дивне, я особисто зіштовхнувся минулого року, коли до мене потрапили документи, знайдені в колишньоіу київському офісі Манафорта. Це були платіжні документи про те, як Янукович розраховувався з Манафортом через офшорну компанію з Белізу, яка переводила гроші американському консультанту зі свого рахунку в збанкрутілому банку в Киргизії. Цей платіж в розмірі 750 тисяч доларів за таку саму дату міститься і в тіньовій бухгалтерії "Партії регіонів" – рукописному реєстру корупційних витрат колишньої влади.
Опублікувавши ці документи, я їх передав для розслідування у відомство, що на той момент вело справу по тіньовій бухгалтерії "Партії регіонів" та злочинній організації Януковича. Це департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури на чолі з Сергієм Горбатюком.
За деякий час з'ясувалося, що моє депутатське звернення приховали від адресата – до нього воно просто не потрапило. Тривалий час лист блукав коридорами Генпрокуратури, і ця бюрократична процедура дозволяла не реєструвати провадження. Зрештою, з третьої спроби департамент Горбатюка почав розслідування щодо платежів Януковича Манафорту та допитав мене в якості свідка.
Але за найзручнішої нагоди керівництво Генпрокуратури, яке близьке до президента Порошенка, спробувало знову поховати всі справи, де згадується Манафорт. В листопаді 2017 року були ухвалені недолугі поправки в Кримінально-процесуальний кодекс, які блокували розслідування по високопосадовцям колишньої влади, в тому числі щодо платежів Януковича Манафорту. За гарячими слідами було поправлено законодавство, і з 15 грудня 2017 року підслідність Генпрокуратури відновлювалася.
14 грудня о 17 годині, тобто за годину до закінчення робочого дня, знаючи напевно, що Горбатюк наступного дня отримає законні підстави і далі розслідувати справи Манафорта, генпрокурор Луценко передав їх усіх до НАБУ. Таким чином, фактично знову заблокувавши слідство по справі щодо отримання Манафортом 750 тисяч доларів від Януковича через Киргизію та іншим епізодам.
Горбатюк оскаржив це рішення, але Луценко продовжував настоювати на своєму. В березні він передав декілька десятків справ назад до Горбатюка, але "забув" повернути справи щодо Манафорта, які на півроку зависли без жодних слідчих дій.
Сергій Горбатюк
Теперішня українська влада, що зав'язла у корупції, фактично перебуває під зовнішнім управлінням. Ситуація щодо розслідування справи Манафорта змінилася лише після публікації в The New York Times 2 травня. Ще через 2 дні, 4 травня, за наслідками цієї статті обуренного листа генпрокурору Луценку написали троє американських сенаторів: Роберт Менендез, Річард Дурбін та Патрік Ліхі.
"Ми звертаємося до вас, щоб висловити серйозні занепокоєння з приводу повідомлень про те, що ваше відомство намагається перешкодити співпраці в рамках розслідування спеціального прокурора США Роберта Мюллера. Якщо зазначені повідомлення є правдивими, ми наполегливо рекомендуємо вам змінити курс та припинити будь-які спроби перешкодити співпраці в рамках цього важливого розслідування", – йшлося у листах сенаторів Луценку.