Мова про Академію каталонської “Барселони”, справжню кузню футбольних талантів. Тут разом із іншими дітлахами свого часу перейняв філософію гри він. Той про кого уже можна знімати кіно - Пеп Гвардіола.

Наша філософія дуже проста: немає м’яча - немає пасу, немає пасу - немає контролю, немає контролю - немає футболу. Ніхто не може бігти швидше ніж летить м’яч.

Сценарій фільму уже готовий. У нього був мудрий вчитель - Йохан Кройф. Саме летючий голландець заклав фундамент гри, у яку вже 20 років незмінно грає “Барселона”. Впливовий друг - Роберто Баджо - показав Гвардіолі як близько можна наблизитись до досконалості. Сім’я дає натхнення до творчості, а невдачі та поразки загартували більше ніж перемоги та тріумфи. Три з половиною роки тому Пеп очолив рідну команду та ретельно передає гравцям ті майже канонічні знання, завдяки яким “Барселона” є більше ніж просто футбольний клуб.

Можливо колись “Барселона” і буде грати по-іншому, але не при мені. Я розумію футбол саме так, і поки я тут, ми будемо продовжувати грати у тому ж стилі. Я не можу насаджувати гравцям те, у що сам не вірю.

У нього є команда - 11 друзів на полі. Атмосфера у колективі - те, що чи не першим взявся налагоджувати Гвардіола, коли став головним тренером “блаугранас”. Самуель Ето’О та Златан Ібрагімовіч - найголовніші жертви, на які пішов Пеп для того, аби “Барса” стала командою друзів. Коли у роздягальні вдалося навести порядок - Гвардіола взявся за футбольне поле. На щастя передавати магію на зеленому газоні було кому. У нього є головна зброя. Той кого, за словами легендарного Христо Стоїчкова, можна зупинити лише за допомогою кулемету - Ліонель Мессі. У нього є капітан. Той хто об’єднує команду в один кулак на футбольному полі - Карлес Пуйоль - справжня скеля на підступах до воріт “Барси”. І найголовніше - у нього вже є наслідник - Хаві Ернандес. Футболіст який своєю грою дуже нагадує самого Гвардіолу-гравця. З однією лише різницею. У Хаві на полі є ідеальний помічник, якого свого часу не було у Пепа, - Андрес Іньєста.

Мої гравці безцінні. Я не знаю скільки титулів в підсумку ми виграємо, але це в жодному разі не змінить мою думку про них. Найкращий приклад для молодих гравців Андрес Іньєста. Для того щоб чудово грати у футбол, йому не потрібні ні татуювання ні фарбоване волосся.

Але вам не здається, що про щось ми забули згадати. Те, без чого “Барса” Гвардіоли не вважалась би найкращим еталоном футболу. У Пепа є гідний опонент. Той, кого він не втомлюється обкрадати. Ні, Гвардіола не злодій, він просто забирає те, що не проти отримати й інші. Перед призначенням Пепа на посаду тренера “Барси” керівництво клуба всерйоз розглядало як варіант кандидатуру Жозе Моурінью. Утім ентренадором став таки Гвардіола. І от уже впродовж четвертого поспіль сезону він доводить, що зовсім невипадково опинився на тренерсьому кріслі “блаугранас”. І доводить не пустими балачками, а численними титулами та грою свого дивовижного оркестру. А що із цих двох компонентів футбольної величі важливіше - вирішувати уболівальникам.

Програвши фінал можна залишитись найкращою командою у світі. Але тільки вигравши його можна стати частиною вічності.