А у Севастополі городянам показали нову спецтехніку з промовистою назвою "Каратель". А потім ці карателі їздили кримськими містами: це такі собі антитерористичні навчання ФСБ Росії. Але дивна річ: до приходу російської влади в Криму не відбулося ніяких терактів.
Але до страху кримчан починають призвичаювати з особливим тиском. Але чи відчувають самі кримчани небезпеку? І головне - від кого, точніше, від яких саме терористів, які б могли бути на півострові.
В Криму ще не було жодних терактів, але інструкції стосовно поведінки в екстрених ситуаціях висять ледь не на кожному кроці. Думки населення різняться. Наприклад, один з опитуваних, Микола Анохін, почувається себе цілком безпечно, мовляв, Севастополь з усіх боків оточений військами й спецпризначенцями, а на садках і школах висять кодові замки. Якщо й полетять якісь ракети, їх зіб'ють задовго до удару. Цікаво, чи бачив він відео з невдалими запусками ракет?
Читайте також: Чому російські артисти не бояться їздити до окупованого Криму
Проте не всі розділяють ентузіазм оптимістів. Наприклад, місцева жителька Тетяна Серебрякова розповіла, що жити стало трішки більш боязно після того як Крим під'єднався до Росії. Один з її дітей, десятирічний кадет військового училища, розповів, що охорона при вході щодня обшукує кожного учня.
І все ж, не покидає відчуття, що вся ця атмосфера куди більше лякає людей, аніж заспокоює – і залякує цілеспрямовано: дехто навіть цілком легально заробляє на "почутті безпеки". Перевізники розповіли, що їм доводиться офіційно оплачувати перевірки автобуса, що їх проводять спецслужби. Ба більше – доводиться витрачатись на відеокамери для салону. Уся ця боротьба з тероризмом, якого в Криму як не було так і досі немає, окрім "офіційного та узаконеного", боляче по гаманцю простих кримчан.
Читайте також: Платити за прісну воду та мертвий сезон для туристичного бізнесу в Криму
Кримський політолог Євгенія Горюнова вважає, що вся ця ситуація – просто імітація, щоб тримати населення в певному тонусі. Адже Росія з 2000-их років живе постійними загрозами терористичних атак. А для Криму це, певно, стан невизначеності, тривоги, щоб населення постійно очікувало якихось терористичних атак. Заляканим населенням маніпулювати куди легше, тим більше тоді, коли висуваєш себе на роль єдиного і абсолютного захисника від абстрактних інших. Тому й настільки яскраво виражено проводяться постійні тренування та навчання.
І такі системи, продовжує вона, такі режими можуть тривати десятиліттями: вони просто звикають до такої атмосфери. Проте це негативно вплине на дітей, які будуть боятися куди більше, аніж діти країн без такого наголосу на "терористичну загрозу".
Дивіться більше у програмі "Крим. Реалії" о 18:00 на 24 каналі.