Російська армія фактично проґавила рейд на власну територію, що свідчить про значні прогалини в обороні. Про це 24 Каналу розповів військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, зазначивши, які саме помилки росіян призвели до прориву на Курщині.
До теми Загрожує Кремлю потенційною політичною кризою: ISW оцінив наслідки прориву у Курській області
Рейд у Курську область можна вважати таким саме успішним, як звільнення Харківщини у 2022 році. Тоді обвал фронту за перші 3 – 4 дні бойових дій у контрнаступальному форматі складав від 50 до 60 кілометрів. Харківська операція була інтенсивніша, і це було звільнення української території.
Якщо брати до уваги, що у Курській області просування відбувалось на ворожій території, це феноменально,
– зауважив Коваленко.
У зв'язку з цим фіаско оборони росіян було зумовлено 3 чинниками.
Комплектація військ
Відповідальною за оборону Курщини є група військ "Північ", до якої входять три підгрупи: "Курськ", "Брянськ" та "Бєлгород". Найбільш боєздатна – "Бєлгород", яка саме зараз веде бойові дії на півночі Харківщини.
"Відповідно група військ "Брянськ" та "Курськ" укомплектована так, щоб навіть не прикривати кордон, а лише імітувати його прикриття. Загальна кількість групи військ "Курськ" становила приблизно 10 тисяч особового складу. Однак він не мав штатної комплектації за технікою", – пояснив він.
Планування прориву
Коли готувався прорив у Курську область, напрямки просування були настільки професійно сплановані, що зупинити ці сили було неможливо. Рух підрозділів відбувався не тільки вздовж логістичних артерій, трас, але також і вздовж річок, які виконували функції фортифікацій.
"Наприклад, рух в напрямку російського міста Суджа йшов вздовж траси Р-200 і був прикритий з лівого флангу річкою Олешня. Після того, як населені пункти, які перебували з лівого боку Р-200, перейшли під контроль відповідних підрозділів, вони вже були прикриті природною перепоною", – зазначив Коваленко.
Проблеми зі зв'язком
Провал оборони росіян на Курщині стався, зокрема, і через повну відсутність системи професійного зв'язку. Коли система управління була порушена, деякі підрозділи не виконували свої функції професійно. Зокрема підрозділ "Ахмат", як тільки почала працювати артилерія, одразу пішов зі своїх позицій, залишивши там самих строковиків.
Серед полонених росіян, за його словами, також велика кількість строковиків, які пішли служити в російську армію, але не мали наміру підписувати контракт і вмирати за ефемерні ідеї Путіна ані на території України, ані на території Росії.
"Усі ці фактори призвели до такого результату, а також те, що російське військово-політичне командування у перші 48 – 72 годин з початку прориву фактично перебувало в "анабіозі". Тільки зараз почались певні дії, щоб призупинити просування підрозділів у Курській області", – відзначив Олександр Коваленко.