Упередження до медичної реформи, очолюваної Уляною Супрун, було меншим, аніж безпосередньо до в.о. міністра, якій вистачило сміливості зробити систему охорони здоров'я в Україні економічно раціональною і спрямованою на надання якісних медичних послуг.

"Геноцид" у риториці політиків супроводжував обидві реформи – в медичній сфері – стосовно українців, в освітній сфері – стосовно національних меншин. Ці соціально чутливі сфери завжди для політиків є плодючим полем для передвиборчих обіцянок та щедрості перспектив.

Читайте також: Від Роттердаму до Ельдорадо: комунальні тарифи в передвиборчих програмах та рекламі

Однак, президент не має повноважень безпосередньо впливати на соціально-економічну сферу. Можливості президента у цьому блоці обмежені правом законодавчої ініціативи і невідкладного розгляду внесених ним законопроектів, що позначені як невідкладні. Він бере участь у законодавчій процедурі: підписує прийняті ВР закони, має право вето, для подолання якого потрібно голоси двох третин депутатів парламенту.

Шлях до знань

Кандидати у президенти перш за все обіцяють фінансову підтримку освітній галузі. Плани змін у фінансуванні освіти та науки можна знайти у 9 з топ-10 кандидатів. Лише Ігор Смешко не скористався нагодою залучитись підтримкою ще і освітян та не торкається освітньої сфери у передвиборчій програмі.

Як обіцяють кандидати фінансувати освіту

Гриценко, Тимошенко, Ляшко, Бойко та Олександр Шевченко в загальних рисах визначили необхідність підвищення рівня фінансового забезпечення освітнього процесу та галузі загалом.

Бойко, Гриценко, Порошенко та Тимошенко вдались у програмах до перевіреної вже впродовж багатьох років обіцянки підвищити зарплату освітянам.

Студенти також отримають фінансові дивіденди після того, як Бойко, Кошулинський, Вілкул, Ляшко чи Зеленський здобудуть президентське крісло. Втім, ці кандидати мають різні погляди на підстави надання студентам фінансових стимулів. Академічні стипендії для талановитих студентів забезпечать Вілкул, Зеленський та Кошулинський. Окрім академічних виплат Кошулинський планує видавати соціальні стипендії, про які говорить і Ляшко.

Виша освіта у програмах кандидатів

Однак, ідеї не тільки стосовно фінансового забезпечення представлені у програмних документах кандидатів. У структурі середньої освіти теж передбачаються зміни. Бойко планує відновити 10-річне навчання у середній школі, а Порошенко буде ініціювати увідповіднення структури і змісту освіти з європейськими стандартами і залучатиме до навчання носіїв англійської мови.

Читайте також: Аукціон президентської щедрості: соціально-економічна політика у програмах кандидатів

Бойко не підтримує нинішньої практики оптимізації навчальних закладів, спрямованих на покращення якості надання освітніх послуг, і в програмі пише про те, що необхідно зупинити закриття шкіл. Інший ракурс розвитку середньої освіти пропонує Зеленський, який сприятиме розвитку приватних шкіл.

Середня освіта: що обіцяють кандидати

Вілкул та Гриценко планують розвивати професійно-технічну освіту, а Бойко та Ляшко обіцяють збільшити кількість бюджетних місць у ПТУ.

Також, кандидатів у президенти хвилює подальша доля випускників. Вілкул та Гриценко гарантуватимуть випускникам перше робоче місце, а Бойко запровадить комплексну програму працевлаштування для випускників ВНЗ. Чинний президент Порошенко також не оминає це питання та планує змінити структуру вищої освіти таким чином, щоб вона відповідала потребам економіки країни.

Аби ви були здорові

Під час своєї президентській каденції Руслан Кошулинський, Олег Ляшко та Ігор Смешко не планують впливати на сферу охорони здоров'я. Принаймні, у передвиборчих програмах вони про медицину не згадують.

Втім, медична реформа зараз йде повним ходом. Зміни у системі фінансування та організації первинної ланки медичної допомоги вже відбулись. На черзі реформа спеціалізованої та високоспеціалізованої меддопомоги. І Петро Порошенко у своїй програмі планує повністю реалізувати цю реформу, якщо його переоберуть на наступний термін.

Бойко, навпаки, добиватиметься того, щоб медичну реформу було скасовано. А Гриценко планує залучати до реформування медичної галузі виключно громадян України.

Популярною у програмах кандидатів у президенти є також ідея запровадження обов'язкового медичного страхування. Про страхову медицину говорять Вілкул, Гриценко, Зеленський, Тимошенко та Олександр Шевченко.

Юлія Володимирівна забезпечуватиме страхову систему за рахунок роботодавців, а соціально-вразливі верстви населення отримають медичний страховий поліс за кошт держави. Державне медичне страхування для бюджетників та малозабезпечених обіцяє також Вілкул та Зеленський.

Юлія Тимошенко, Порошенко, Зеленський, Вілкул планують сприяти покращенню інфраструктури закладів охорони здоров'я. Однак, варто зауважити, що більшість медичних закладів знаходяться у комунальній власності, а відповідно фінансування лікарень та поліклінік входить у сферу відповідальності органів місцевого самоврядування.

Не лише обіцянками оновлення лікарняної інфраструктури приваблюють до себе виборців кандидати у президенти. Збільшити заробітну плату бюджетникам, зокрема медикам, планують Бойко, Вілкул, Тимошенко та Порошенко. Бойко і Вілкул окреслюють плановану винагороду за роботу медиків як "гідну", а Юлія Тимошенко прагне забезпечити оплату праці фахівців охорони здоров'я рівня медиків Польщі.

Бойко та Вілкул також у програмах означили плани відновлення роботи "швидкої" медичної допомоги, яка нині розділена на екстрену та невідкладну допомогу та передбачає відмінності у приводах для викликів.

Кандидати передбачають, що президент також матиме вплив на фармацевтичну галузь. Зеленський планує спростити дозвільну систему для ліків, що пройшли реєстрацію в ЄС та США. Гриценко відновить контроль держави за якістю та ціноутворенням на ліки, а відтак знизить вартість медичних препаратів. Олександр Вілкул підтримуватиме українського фармвиробника і таким чином забезпечить можливість громадянам купувати доступні ліки. Юрій Бойко ліквідує дефіцит ліків та вакцин.

Охорона здоров'я у програмах кандидатів

Реклама vs програма

Сфера освіти та охорони здоров'я у медійній площині у кандидатів у президенти охоплена лише побіжно. У рекламі Юлії Тимошенко програмні позиції щодо медицини не висвітлюються. Лікарі супроводжують лише візуальний ряд наративу про забезпечення робочих місць в Україні та впевненості у майбутньому.

Таку ж ситуацію у медіа агітації можна побачити й у Олега Ляшка. Візуальний ряд наповнений медиками супроводжує обіцянки збільшення зарплат, забезпечення безкоштовного лікування та впровадження програми доступних ліків.

Олександр Вілкул переконує в рекламних роликах, що лікарі та вчителі будуть пріоритетом для президента в час його каденції. А Анатолій Гриценко в рекламі обіцяє, що гроші не будуть будуть залишатись в кишенях корупціонерів, а підуть вчителям і лікарям. Олександр Шевченко у своїй передвиборчій рекламі також згадує про необхідність забезпечення роботою осіб, що здобули вищу освіту.

Решта кандидатів у рекламних роликах освітню та медичну сферу не висвітлюють.

Автор: Марта Семеряк