Таку думку 24 каналу висловив політичний експерт Олександр Леонов.
Читайте також: Вже не Вакарчук: хто лідирує у президентській гонці за рік до виборів – оновлені дані
Якщо проаналізувати сьогоднішню Конституцію, то найбільшу владу має Верховна Рада, яка формує уряд і створює суди. Президент відповідає за зовнішню політику та оборону, але прямо впливати на економіку не може. Також глава держави вже не може створювати суди, а призначення суддів – суто церемоніальна функція. Але парламент – слабка ланка, яка врівноважується урядом і президентом. Якщо відмовитися від цих запобіжників, то можна провалитися між двох стільців,
– переконаний Олександр Леонов.
До того ж, зазначає політолог, якщо подивитися на рейтинги партій і оцінити це з точки зору того, яким буде наступний парламент, то він буде строкатим і недієздатним. З цієї точки зору перехід на парламентську республіку може паралізувати країну.
Водночас, наголошує він, та парламентська модель, яку запропонувала лідерка ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко, може призвести до узурпації влади. Зокрема, зауважує експерт, це так звана італійська модель, від якої в Італії вже відмовилися, пропонує два тури парламентських виборів. Партії, які отримали 1-2 місце, виходять у другий тур. Переможець одразу отримує 226 голосів у парламенті і формує уряд. Тому, наголошує Леонов, це жорстка узурпація влади партією, яка може реально мати підтримку 10-11% населення. По суті, монополія на владу.
Можливо, вважає політолог, з часом Україна прийде до парламентської моделі. Але для цього ми повинні бути в безпеці і мати певну економічну подушку.
Нагадаємо, згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного в червні, якби парламентські вибори відбулися в червні, то 11,5% проголосували б за "Батьківщину"; 8,4% – за "Громадянську позицію"; 6% – за "Опозиційний блок"; 5,9% – за Радикальну партію; 5,6% – за партію «За життя»; 4,2% – за "Блок Петра Порошенка"; 2,5% – за "Свободу"; 2,4% – за "Самопоміч"; 1% – за Аграрну партію; за інші партії – загалом 5,5%.
Водночас 6,6% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень; 10,6% – вирішили не брати участь у голосуванні; 28,8% – не визначилися, за кого голосувати; 1,2% – відмовилися відповідати на запитання.