Визвольна війна очолювана Богданом Хмельницьким тривала вже понад рік і козацько-селянська армія, підтримувана кримськими татарами, практично не програвала на полі бою.
Цікаво: Перемоги української революції: Пилявці
Хмельницький і його полковники одного за одним перемагали воєначальників Речі Посполитої, відвойовували міста, а також стали першими в історії, кому вдалося взяти штурмом Високий замок у Львові. Та на загал суттєво просунулися углиб польської території.
Іти далі та вже безапеляційно диктувати свої умови "короні" – не дало виснаження армії. Та й війна у такому разі перетворилася б із визвольної на загарбницьку. Тож Хмельницький тріумфально повернувся у Київ, утім продовження конфлікту було лише питанням часу.
Богдан Хмельницький
У Речі Посполитій обрали нового короля Яна II Казимира і той одразу взявся розв'язувати українське питання. Сюди посунули одразу дві армії: одна зі Заходу, яку вів сам король, інша з Півночі. Аби зупинити останню, Хмельницький відправив частину полків їй на зустріч, сам же з основним військом рушив на рандеву з Яном Казимиром.
Ян II Казимир
Після кількох сутичок передових загонів та облоги козаками фортеці Збараж (нині це Тернопільська область і там досі стоїть замок), сторони таки зійшлися у генеральній битві поряд із містом Зборів.
Вперше козаки атакували коронне військо ще до того, як воно встигло отаборитися. Несподіваний напад коштував ворогу близько чотирьох тисяч життів. Врешті вояки Речі Посполитої таки змогли стати табором, утім допомогло це не надто.
Картина "Битва поблизу Зборова"
Річ у тім, що обране ними місце, дуже добре прострілювалося козацькою артилерію. Посіявши паніку артобстрілом, козацько-татарське військо, яке до всього ще й трохи переважало ворога числом, взялося штурмувати табір.
Після кількох невдалих спроб вони таки прорвалися куди хотіли, здобувши відтак безапеляційну перемогу в битві. Проте згодом несподівано почалися погані новини. Король Ян Казимир, розуміючи свою безвихідь, ініціював мирні перемовини, пропонуючи не надто вигідний козакам договір.
Здавалося би приймати його Хмельницькому сенсу немає, адже сила на його боці. Та тут на сцену вийшов союзник козаків – кримський хан Іслям III Ґерай. Він погодився взяти від поляків величезний викуп, а натомість по суті змусив гетьмана підписати перемир’я.
Іслям III Ґерай
Воювати з усіма навколо козаки, звісно, не змогли б, то ж довелося піти на мир, перебуваючи буквально за крок від остаточної перемоги у війні. Так чи інакше, сторони підписали Зборівський договір.
Він з першого погляду ніби й був успішним для козаків – визнавалася самоврядність Війська Запорозького, що по суті стало першим офіційним відновленням української державності за кілька століть. На контрольованій козаками території не могло бути армій Речі Посполитої, відновлювалася київська митрополія і так далі.
Читайте також: Перемоги Української революції: Корсунь
От тільки усе це все одно було у формі жалуваної грамоти короля своїм підданим. А польська шляхта на українських землях узагалі не збиралася його виконувати. Зрештою, як не складно здогадатися, ця угода не влаштувала нікого. Зборівський договір у підсумку стане завершенням лише першого етапу цієї війни.