У 2014 році багато кому довелось зіштовхнутися із посттравматичним стресовим розладом. Ветеран Юрко Вовкогон пожартував, що люди з війни повертаються і більшість має ПТСР, а він пішов на війну, бо мав його до того.

До теми З престижного офісу – на війну: мотивуюча історія успішного десантника Володимира Ратушняка

Проте це лише жарт, адже не піти йому не дозволи совість і виховання. У 2014 році Юрко відправив доньку у перший клас, зібрав речі, залишив роботу прессекретаря артцентру і пішов воювати. Для себе вирішив – піде у добробат. Ветеран розповів, що йому казали: "А як ти з культури пішов на війну? Ти ж не створений для війни". Проте він відповідав, що для війни не створений ніхто.

Юрко Вовкогон воював у Пісках і зізнався, що війну уявляв, як в старих радянських фільмах: їде танк, ти кидаєшся під нього з останньою гранатою, пролітають літаки, рятують в останній момент. Проте боротьба за кожен метр землі поблизу Донецького аеропорту мала дещо інший характер.

Дивіться повне інтерв'ю з Юрком Вовкогоном на 24 каналі:

"Набралося кілька машин, щоб змінити хлопців на фронті. І от запаковуємося, всім дають автомати, каску – і по машинах. Їдемо на війну, мало той автомат не обнімаю", – пригадав Вовкогон.


Юрко Вовгокон зізнався, що уявляв війну інакше / Скриншот з відео 24 каналу

Він розповів, що тоді в машині вмикали магнітофон і слухали пісню "Мамина сорочка", їдучи по розбомбленій дорозі.

Що допомагало ветерану на війні

Гумор і мистецтво – це те, що рятувало Юрка Вовкогона на війні. Та й не дивно, адже у цивільному житті він був дотичний до процесу творення української культури, не полишив своє покликання і після війни.

Оперу-міф готували кілька місяців, глядачі її мали побачити ще до карантину, та коронавірус вніс свої корективи, тому прем'єра відбулась онлайн. Мистецький проєкт Ukraine – Terra Incognita присвячений легендарному українському оперному співакові, який загинув у російсько-українській війні – Василю Сліпаку.


Василь Сліпак загинув у російсько-українській війні / Фото "Громадського телебачення"

Одним із організаторів цієї опери є Юрко, хоча він жартував, що його завдання не надто складні: то принести, це віднести чи сцену вимити.

"Під час обстрілів ти ходиш і повторюєш собі, що потрібно зробити, щоб не затупити. Я розмовляв вголос", – сказав Вовкогон. Він пригадав, що коли вони були на патрулюванні з діджеєм Гарі Шумовим, засновником українського брейкбітруху, якраз почав надходити загін із декількох сепаратистів.

Ми ж маємо якось цих накрити і перебігаємо з підствольником на автоматі, а я із кульком "Бос" повним ВОГів (боєприпасів – 24 канал). І ти розумієш всю цю абсурдність цієї ситуації, це якась війна незрозуміла,
– сказав Вовкогон.

Що відомо про YMCA

В Україні YMCA – вже понад 20 років. Організація налічує понад 30 мільйонів волонтерів у 130 країнах світу, вони:

  • подорожують різними країнами;
  • роблять міжнародні проєкти;
  • розкривають себе через мистецтво;
  • вивчають мови і культури.

Юрко Вовкогон є одним з тих, хто приєднався до організації одразу після війни. "Я ще більше переконався, що я робив до того потрібну річ і що насправді найважливішим зараз є те, що я продовжую робити і що я робив – це розвивати українську культуру, бо це є підгрунтям, на якому формується ідентичність", – сказав він.


Вовкогон приєднався до YMCA одразу після війни / Фото з фейсбук-сторінки Юрка Вовкогона

Творити культуру, коли над головою не літають кулі, у затишних офісах, з певним ресурсом можуть всі – проте на війні це складніше.

Україну завжди творили воїни і поети, ми вирішили день народження Шевченка, нашого пророка, відсвяткувати словом і зброєю. Прошлися нашими позиціями і просили хлопців щось на камеру прочитати з Шевченка,
– розповів ветеран.

Водночас "кошмарити" сепаратистів під вірші класика – це не єдина розрада Юрка у Пісках, він пригадав, що коли був час і натхнення, писав вірші просто на позиції.

Як сім'я переживала перебування Юрка на війні

У 2014 році старша донька Юрка Вовкогона Олеся чула свого батька лише завдяки телефону, вона знала, що він на війні. Юрку було що втрачати, але він запевняє, що по-іншому би не вчинив, бо його виховали таким – боявся подивитися в очі дітей загиблих.

Дружина Юрка Оля зізналася, що час, коли чоловік захищав Україну, був нестерпно довгим та важким. Нелегко було і опісля, адже отруїтися війною легко, та сім'я знайшла сили аби все повернути на свої місця.

В цей період було нібито не дуже психологічно складно, тому що було багато знайомих та друзів, у яких також пішли (на війну – 24 канал) чи сини, чи батьки,
– розповіла дружина ветерана.


Дружину Юрка підтримували знайомі / Скриншот з відео 24 каналу

Проєкти щодо реінтеграції після війни

Юрко Вовкогон продовжує творити культурні проєкти і не забуває про побратимів та їх адаптацію у мирне життя.

Якраз кілька років тому, коли про війну більше згадували і пам'ятали – гостріше, напевно, стояло питання реінтеграції, то були досить хороші проєкти,
– розповів ветеран.

Наприклад Дерев'янко – гігантська дерев'яна маріонетка, вагою в 600 кілограмів, її спільно зробили ветерани. Вони ж і з режисерами спільно написали і сценарії, за якими Дерев'янко ходив колядувати вулицями Львова.


Маріонетка Дерев'янко ходила колядувати вулицями Львова / Фото YMCA

Юрко Вовкогон пригадав як на фронті сутеніло, йшов дощ, вони військові були у бруді в окопах і тоді приїхала якась російська "арта" – проте сховатись було ніде, тож ті, хто був на позиціях, забігли у напівпідвальне приміщення.

І навіть ті хто глузує зі смерті, приперчує війну чорним гумором доводиться вчитися жити по-новому – за межами роздільної смуги. Це не легко, але це шлях переможців, людей які творять себе і свою країну в новому світі.