Таку думку висловив Хорст Візінгер, президент консалтингової компанії Horst Wiesinger Consulting (Австрія), голова наглядової ради GMK Center, виступаючи на міжнародному форумі "Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України", генеральним партнером якого став Метінвест.

Зокрема, він зазначив, що необхідність комплексних заходів щодо захисту довкілля в Європі усвідомили не зараз, а ще 50 років тому.

Збір екологічних даних про промислове виробництво став першим етапом. У результаті в 1996 році була прийнята Директива про комплексне запобігання та контроль забруднення. У 2015 році було підписано Паризьку угоду про зміну клімату. А зовсім нещодавно була прийнята програма European Green Deal – стратегія ЄС щодо досягнення кліматично нейтральної економіки до 2050 року.

Цієї амбітної мети можна досягнути лише у разі взаємодії урядів і компаній. Безвуглецеві технології, представлені переважно індивідуальними рішеннями і дослідницькими проєктами, перебувають на початковій стадії. У сталеливарній промисловості першої хвилі передових технологій в промислових масштабах можна очікувати не раніше 2035 року,
– повідомив Хорст Візінгер.

Фінансування декарбонізації, яке потребуватиме величезних інвестицій є ключовою проблемою для сталеливарної галузі. При цьому ЄС готовий частково компенсувати ці витрати в рамках Green Deal, оскільки розуміє, що реалізація такого глобального проєкту неможлива без державної підтримки.

"Також очевидно, що декарбонізація збільшить вартість виробництва і, як наслідок, призведе до втрати конкурентоспроможності європейськими виробниками сталі. Щоб вирішити цю проблему, ЄС має намір запровадити прикордонний податок на вуглець (CBAM)", – додав Хорст Візінгер.

Питання декарбонізації складне для всіх країн світу, а для України, як країни, що розвивається, тим більше

Політика промислової декарбонізації була розпочата в ЄС ще у 2000 році, коли вперше був представлений проєкт системи торгівлі викидами ETS. Це означає, що у європейської промисловості було 20 років на адаптацію. Інші країни мають розробити власні формули декарбонізації,
– резюмував Хорст Візінгер.

Голова наглядової ради GMK Center наголосив, що їх реалізація може тривати десятиліття і бути болючою для економіки.

Важливим є те, що наприкінці минулого року представники країн – членів ЄС домовилися скоротити викиди парникових газів на території альянсу на 55% до 2030 року в рамках European Green Deal.

Також Міндовкілля України запропонувало визначити скорочення викидів парникових газів до 35% до 2030 року – на 65% від рівня 1990 року, тоді як бізнес оцінює потенціал скорочення викидів парникових газів в Україні до 40–45% до 2030 року.