5 років тому, 18 березня, у Криму відбулося абсурдне шоу під назвою "референдум". А в цей же день у 2019 році на півострові – пісні, танці, салюти та показ військової техніки.
Читайте також: Як повернути Крим Україні: ексклюзивний коментар депутата РФ, який голосував проти анексії
Чорноморський флот показав судна, а севастопольці вийшли на виставку російських озброєнь і бойової техніки.
18 березня Путін прибув до анексованого Криму
"Велика робота щодо масштабної інтеграції в економічний, правовий, соціальний та гуманітарний простір Росії практично завершена", – заявив В'ячеслав Володін, голова Державної думи Росії.
Та за словами дипломатів та експертів, які спеціалізуються на зовнішній політиці та національній безпеці, добробут кримчан цікавить окупаційну владу найменше.
Про проблеми півострова
Анексувавши півострів, Росія виявилася не готовою розв'язувати його проблеми. Одна із них – забезпечення питною водою. Україна ще у 2014 році в знак протесту проти окупації перекрила доступ до Дніпровської води, а самі окупанти не спромоглися налагодити водопостачання.
Ще один головний біль – нестача електроенергії та масові відключення від електромереж промислових підприємств. І в цьому півострів залежний від материкової України.
Спочатку Росія намагалася зробити з українського Криму "вітрину", аби показати світові: там всього вдосталь. Але продукти, якими переповнені полиці магазинів, дорожчі, ніж на материковій Україні. Обіцяна російська реальність дуже відрізняється від життя у Москві.
Силовикам, людям, які служать в армії та в спецслужбах, у РФ живеться порівняно добре. Так само можемо говорити й про те, кому в Криму живеться погано. Це ті люди, які продовжують називати речі своїми іменами,
– прокоментував журналіст Павло Казарін.
Так званий референдум позбавив багатьох українців і кримських татар рідного дому. Чимало і росіян, які не погоджувалися з анексією, покинули півострів. Ті ж, хто відкрито висловлював своє невдоволення, потрапили за ґрати. А кримчани втратили найцінніше – свободу.