Про це сайту "24" повідомив співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов.
Читайте також: У Росії традиційно прокоментували український закон про реінтеграцію Донбасу
По-перше, як зауважує експерт, головна суперечність у тому, що при ухваленні закону наголошувалось, що він не буде прив’язаний до мінських угод, оскільки вони не є міжнародним документом. Натомість після підписання Порошенко заявив, що закон не порушує жодних міжнародних зобов’язань України, включаючи мінські домовленості.
Дивно, що президент України вважає мінські угоди міжнародною угодою. Адже це незрозумілий документ, який не ратифікований жодною країною і не має юридичної сили. Але мінські угоди для Порошенка після підписання закону стали міжнародними зобов’язаннями,
– наголошує Снєгирьов.
Причому, як говорить фахівець, навіть, якби мінські угоди були ратифіковані, то, згідно 52 статті Віденської конвенції 1969 року, договір, нав’язаний силою, є недійсним. А мінські домовленості були підписані якраз на момент військової агресії Росії в Україну. Тому з точки зору міжнародного права мінські угоди – не правовий акт. Але якщо Порошенко прив’язує закон про реінтеграцію до "Мінська-2", то, на думку Снєгирьова, це свідчить про те, що президент готовий виконати політичну частину домовленостей на російських умовах.
"Якщо закон про деокупацію ми прив’язуємо до виконання політичної частини "Мінська-2", то це дурість. Але тривожний дзвоник прозвучав – закон розглядатиметься не як шлях звільнення територій і їх реінтеграції, а як виконання політичної частини мінських угод. Тобто повернення територій Україні на умовах Росії", – підкреслює експерт.
По-друге, за словами Дмитра Снєгирьова, закон не дає шляхів звільнення територій і розуміння, як відбуватиметься реінтеграція, а лише уточнює правовий статус ОРДЛО і характер військової операції. З іншого боку, як заявив Порошенко, він виступає за мирне рішення проблеми і наполягатиме на класичному варіанті миротворчої операції. Хоча в законі прописане розширення повноважень для силових структур, і це суперечить мирному характеру повернення територій.
По-третє, законом не забороняється участь Росії в миротворчій операції на Донбасі, як запевняли його розробники. В законі, наголошує експерт, немає чіткого формулювання, що в Україні війна і військовий конфлікт. Є поняття про відсіч, стримання агресії і забезпечення національної безпеки і оборони.
В законі про реінтеграцію немає основних положень, які вимагали від нас західні партнери, щоб, опираючись на цей документ, вони могли б заблокувати право РФ в Радбезі ООН ветувати введення місії ООН. Росію так і не визнано агресором. Адже, згідно 27 статті уставу ООН, сторона конфлікту не має права голосувати за рішення по даному конфлікту,
– говорить Снєгирьов.
Головне, вважає фахівець, що Порошенко підписав закон, хоча насправді в нього ще вноситимуться зміни. Зокрема, президент розпорядився підгодовувати нормативні акти на виконання закону до 1 квітня.
"Тобто закон про реінтеграцію вступить в силу не раніше 1 квітня, і його ще доопрацьовуватимуть. Навіщо тоді це демонстративне підписання? Тому говорити, що АТО змінилося на відсіч і стримання агресії, не можна. Навіть після підписання закону статус АТО залишається", – переконаний Дмитро Снєгирьов.
Нагадаємо, 20 лютого Президент України Петро Порошенко підписав законопроект про реінтеграцію Донбасу. Як відомо, закон про реінтеграцію Донбасу прийняли у Верховній Раді в другому читанні 18 січня.
Що таке закон про реінтеграцію Донбасу? Документ вперше офіційно фіксує, що Росія є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Це означає, що Україна більше не проводить АТО, а вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Терористичні організації "ДНР" та "ЛНР" називатимуться "представниками окупаційних адміністрацій РФ".