Що відомо про посилення карантину в Україні на цей момент та чи є потреба запроваджувати другий локдаун – у матеріалі сайту 24 каналу.
Останні новини про коронавірус: В Україні оновили зони карантину, вакцина проти COVID-19
Чи достатньо заходів, які наразі вживає влада?
Сьогодні в Україні діє так званий адаптивний карантин – суворість заходів у кожному регіоні визначається окремо, залежно від низки критеріїв. Однак в уряді визнають: нововведення тут необхідні.
Епідеміологиня, заслужена лікарка України Людмила Мухарська у коментарі сайту 24 каналу зазначила, що питання насправді – не в кількості заходів, які вводяться, а в тому, чи виконуються вже запроваджені. Основні з них усі давно запам'ятали: дистанція, правильне носіння масок, миття рук.
Звісно, є рекомендації для різних категорій закладів: окремо для громадського транспорту, ресторанів, шкіл, офісних приміщень. Зрозуміло, що вони не всі виконуються, зокрема і з боку власників.
Важливо розуміти: якщо всі заходи виконувати в тому об'ємі, в якому вони мають виконуватися, можливо, і не потрібно ніяких додаткових обмежень. Якщо навіть введуть нові, то, знову ж, питання – чи будуть вони виконуватися. Так можна впроваджувати заходи нескінченно і вони не будуть давати очікуваного ефекту,
– пояснила експертка.
До теми Хворі лежать у коридорах: яка ситуація з COVID-19 у Києві
Тим часом очільник медичного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький в ефірі одного з телевізійних шоу, як варіант, запропонував запровадити в Україні "карантин вихідного дня". За його словами, такі обмеження можна витримати, адже це "не закриття підприємств, не зупинка".
Це – коли родина у вихідний день лишається у себе в родині. Нікуди не їздить: ні в ресторани, ні на концерти в Харків,
– пояснив Радуцький.
Лікарка Людмила Мухарська ж переконана: впровадження такого "карантину вихідного дня" може мати сенс лише коли йдеться про окремі населені пункти, де фіксують значну кількість нових випадків інфікування. Проте, знову ж таки, кожну ситуацію потрібно розглядати індивідуально, щоб не було "обмеження заради обмеження".
Як варіант – введення "карантину вихідного дня" / Фото Getty Images
Ексзаступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк своєю чергою вважає цей варіант запізнілим, про що сказав 24 каналу. За його словами, українська система лікарень – за пів кроку до неспроможності приймати всіх хворих на COVID-19, особливо це стосується регіонів, де фіксують найбільші спалахи захворювання.
Поширення інфекції триватиме. Воно прискорюється, тому треба вживати екстрені заходи. Такі рішення, як "карантин вихідного дня" – компромісні й це не те, що нам зараз потрібно,
– зазначив Ковтонюк.
Тобто, як говорить експерт, варто вводити жорстокі карантинні обмеження, включно із забороною масових зібрань. Однак вони мають бути локальними.
Ковтонюк також стверджує, що єдина альтернатива карантину – тестування та виявлення хворих і носіїв COVID-19: "Карантин – це коли ви ізолюєте всіх від усіх. Дієва система тестування – це коли ви ізолюєте інфікованих або підозрілих від усіх інших. Не працює тестування – доводиться вводити карантин".
Для того, аби контролювати ситуацію за такої кількості інфікованих, Україні потрібно щоденно робити близько 80 тисяч тестів. Нинішній же показник – близько 25 тисяч – в середньому відповідає виявленню 1250 нових хворих на добу, що було на початку серпня. Крім того, з середини вересня змінили алгоритм проведення тестів, що теж спричинило зниження їх кількості.
Тобто по суті ми не знаємо реальної кількості випадків COVID-19, швидкість поширення якого з кожним днем зростає.
Як реагують на ситуацію в уряді?
У деяких містах уже скаржаться на нестачу кисню для хворих та ліжок у госпіталях. Зокрема, у Києві заповненість останніх сягає понад 70%. У зв'язку з цим прем'єр-міністр та президент України 9 та 10 жовтня відповідно скликали термінові наради з цього приводу.
Читайте також Українці можуть подорожувати в 58 країн: перелік
Так, Денис Шмигаль доручив головному санітарному лікареві України Олегу Ляшку та очільникам ОДА взяти на особистий контроль роботу гарячих ліній щодо коронавірусу. Одним із найбільших пріоритетів назвали швидке розгортання системи виявлення контактних осіб.
Крім того, прем'єр-міністр закликав місцеві комісії ТЕБ та НС в Києві, Харкові та Сумах самостійно посилити протиепідемічні заходи для запобігання поширенню COVID-19.
Згадали і про проблему з невиплаченими у вересні доплатами для медичних працівників – очільників ОДА, де такі виплати не здійснили, притягнуть до дисциплінарної відповідальності.
Ситуація у деяких регіонах – дуже напружена / Фото Getty Images
Уже на нараді 10 жовтня президент Володимир Зеленський ухвалив низку протиепідемічних заходів. Очільник комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький назвав основні з них.
Які обмеження запроваджують в Україні:
- ВНЗ та заклади профтехосвіти тимчасово переводять на дистанційне навчання. Причиною є низка спалахів COVID-19 у студентському середовищі та серед викладачів, було зафіксовано і смертельні випадки.
- Осінні канікули у школах рекомендують розпочати раніше.
- Ресторани й клуби у "червоних" та "помаранчевих" зонах не працюватимуть після 22:00. Це стосується як усіх закладів громадського харчування, так і будь-яких масових заходів.
- В Україні збільшать запаси засобів індивідуального захисту та медичних препаратів, що застосовуються при лікуванні ускладнень COVID-19. Відповідне доручення президент надав МОЗ.
Планують збільшити кількість тестування / Фото Getty Images
- У Києві, Одесі, Маріуполі розпочинають підготовку до розгортання великих інфекційних госпіталів на випадок перевантаження медичних закладів першої та другої хвилі. Закупляється все необхідне обладнання для того, щоб нові шпиталі мали спроможність за лічені дні розпочати роботу. Госпіталі планують розгортати у великих приміщеннях, як, наприклад, Палац Спорту у Києві.
- Відомчі лікарні та заклади, підпорядковані Медичній академії наук, готуватимуть до прийняття хворих на СOVID-19. Відповідно, кількість ліжкомісць значно зростає.
- Інтернів та студентів старших курсів медичних вишів залучатимуть до роботи в інфекційних відділеннях (працюватимуть вони під наглядом досвідчених лікарів). Відповідні зміни до закону набули чинності ще влітку.
- МОЗ збільшіть кількість ПЛР-тестів з 30-35 тисяч до 50 тисяч на добу. Уряд виділив для цього 260 мільйонів гривень.
- До кінця жовтня місцева влада повинна обладнати подачею кисню 80% ліжко-місць з хворими на коронавірус. Для цього уряд виділив регіонам 572 мільйонів гривень.
- Верховна Рада запровадить штраф 3400-5100 гривень для підприємств, підприємців, установ, організацій, які пропустили в громадське приміщення чи громадський транспорт людей без респіраторів чи масок.
Що на сьогодні відомо про можливий локдаун?
Низка експертів запевняють: нового жорсткого карантину Україні не уникнути. Тоді як міністр охорони здоров'я Максим Степанов в ефірі одного із телешоу запевнив, що повторного закриття в Україні не буде, хоч і навантаження на медичну систему зростає. Уже 13 жовтня на засіданні уряду будуть розглядати введення більш суворих обмежень.
У лікарнях, за словами міністра, можуть виділити максимум 52 тисячі місць для пацієнтів з СOVID-19. Сьогодні госпіталізовано уже 20 тисяч хворих. Він же закликав дотримуватися введених уже обмежень:
Поки немає вакцини, ми маємо дотримуватись правил. Подобаються вони комусь, не подобаються – це правила.
Крім того, на засіданні уряду 13 жовтня планують розглянути можливе продовження карантину в Україні до 31 грудня.
Рекомендуємо Кулеба пояснив, чому в Україні не варто вводити новий локдаун
Про те, що зараз недоцільно "закриватися" знову, говорить і Віктор Ляшко. На його переконання, це буде виправдано лише тоді, коли стане неможливо знайти баланс між економікою і порятунком життя.
Ляшко пояснив: МОЗ прораховує, яка кількість хворих на день протягом 1-2 тижнів, призведе до стовідсоткового заповнення ліжок і "тоді я, як санітарний лікар, буду говорити: дивіться, ми вийшли на цю цифру, у нас залишилося 2 тижні, й у нас іншого виходу немає, окрім як іти за прикладом Ізраїлю, Мадриду, Парижу і запроваджувати жорсткі карантинні обмежувальні заходи."
Тож наразі, щоб цього не сталося, у наших силах – дотримуватися елементарних і, водночас, життєво важливих заходів. А тих, кому цього аргументу недостатньо, можливо, мотивує збільшення штрафів за порушення. Якщо, звісно, цей пункт урядового плану не залишиться лише на папері.