Про те, як жилося в Авдіївці та через що довелося пройти – журналісти сайту 24 каналу поговорили з однією з таких родин.
Читайте "Відкривай двері, бо кину гранату": як окупанти тероризували жителів Ірпеня
"Пряме влучення в дім"
Евакуйована родина з Авдіївки просиділа тиждень у підвалі під обстрілами. Тетяна має сина. Вона розповіла, що переїжджають вони не вперше. Але зараз хлопчик переніс великий стрес. За словами жінки, раніше вона завжди залишала сина Деміра вдома, а разом зі своєю матір'ю Ніною йшла в магазин. Цього разу пішли всі разом, а коли повернулися, то побачили, що в їхній дім прилетів снаряд.
Демір і Ніна / Фото Аліни Туришин, 24 канал
У 2014 році, коли Росія вторглася в Україну, родині вже довелося переїжджати й зупинятися у різних місцях України, щоб жити далі.
Перший час ми зупинилися у Дружківці, і жили там до 2021 року. У жовтні того року повернулися додому. Прожили там кілька місяців. Дитина тільки пішла в школу. Потім почалося пекло. Все влучало в будинки, зникла вода, світло, газ. Магазини горіли,
– пригадала Тетяна.
Цього разу вдалося врятуватися дивом. За словами Ніни, у підвалі сиділо шестеро людей. Продуктів та води не вистачало. Коли стало тихіше, то вирішили вийти на вулицю. А там побачили машину з українською назвою.
Родину евакуювали з Авдіївки / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Евакуація з пекла
"Філ" брав участь в російсько-українській війні з 2014 року. Чоловік розповів, що вирішив їхати в Авдіївку, бо розумів, що не всі люди змогли там евакуюватися і багато хто ще потребує допомоги.
Заїхали, почали дивитися підвали, бо будинків толком цілих і немає. Дивились, де світло горіло. Деякі люди були перелякані, але коли ми говорили, що українці, то все було добре. А жінки, які нас бачили, самі підбігали й просили про евакуацію,
– зазначив він.
Добровольці врятували людей з Авдіївки / Фото Аліни Туришин, 24 канал
За його словами, вдалося врятувати шестеро людей.
Хлопці нам помогли. З нами було ще три людини. В Авдіївці зараз жахливі обстріли. Деякі люди встигли виїхати раніше, а ми – ні. Виходить, що ми тиждень у підвалі. Почало виїжджати дуже багато людей. Інколи не виходило, бо йшли обстріли. Ми не були особливо зосереджені на цьому переїзді й нас застали зненацька. Перелякані в цьому підвалі й просиділи,
– розповіла Тетяна.
Актуально Вбиті, голодні та залякані: як російські окупанти знищували тварин на Київщині
Нове життя
Хлопчик Демір ходить у шостий клас. Говорити боїться та притуляється до матері. Хоча, до війни, за словами бабусі Ніни, хлопчик був гіперактивною дитиною.
Демір з песиком / Фото Аліни Туришин, 24 канал
У нього зараз нервозний стан. Навіть розмовляти дитині зараз важко. Хобі немає. Комп'ютерні ігри. Він дуже злякався. Ми його оберігаємо. Він тримається по-чоловічому. Від безсилля і стресу в нього бувають хвилинні крики. Нам його шкода, а він нас жаліє. Він завжди казав: "Мам, нас врятують, бо в нас хлопці сильні, все буде Україна".
– додала Тетяна.
Демір / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Тетяна розповіла, що з собою взяли дуже мало речей. "Було не до них, головним завданням було – вижити". Забрати вдалося тільки птахів.
Родина забрала з собою папуг / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Нам просто пощастило, що нас вивезли. Змішані емоції. Не розумієш, чи радіти, чи сумувати. Ще нервовий стан. Ми ще до кінця не усвідомили, що з нами сталося. Велике полегшення, що спати хоча б можна без цих вистрілів всіх. І ми все ж перебуваємо у комфорті зараз,
– зауважила жінка.
Зараз родина проживає у Київській області у волонтерів. Тут їм допомагають їжею та одягом.
Штайнмаєр хотів приїхати до України, однак Зеленський сказав, що не хоче його бачити: дивіться відео