У визволеному від російських військ Ірпені проводять зачистку та розмінування. Комунальні служби вже розпочали відновлювати критичну інфраструктуру. На дорозі до міста облаштовують тимчасову переправу. Спалені та розстріляні машини, які тут залишились, "розповідають" історії людей, які намагалися врятуватися від безжалісної російської окупації.
Читайте Хоронили біля будинків, жили з вбитими: репортаж з пекла Ворзеля
Ірпінь після звільнення від російських окупантів / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Паралізованого переносили на руках
Забрати власний автомобіль намагається Сергій. Ще зовсім недавно чоловік покидав рідне місто. Каже, що не знає ще навіть, чи уцілів його будинок.
Намагався виїхати, та не виїхав. Я їхав з дідом. Він в мене паралізований. Сюди добралися, залишили машину, бо далі не можна було їхати. Переносили на руках його під мостом,
– розповів чоловік.
Сергій / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Після чергового обстрілу сильних ушкоджень зазнав храм УПЦ МП в Ірпені. Одна з будівель на території повністю зруйнована. У саму церкву також прилетіло чимало російських снарядів.
Обстріляний храм в Ірпені / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
До міста їдуть з допомогою
Сьогодні сюди приїжджає багато людей – як і мешканців, так і волонтерів, які допомагають розчищати зруйноване місто. Дехто привозить із собою лопати та віники.
Люди допомагають розчищати місто / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Віталій Іванюк приїхав сюди із Києва. Хлопець розповів, що раніше проводив в Ірпені багато часу. Тому хоче чимось допомогти.
Це моя країна. Це місто я вважаю рідним, тут проводив багато часу і люблю його. Багато чоловіків воює, багато хто виїхав. Оскільки я тут, то хтось це має робити. Коли ти дивишся фотографії та відео, то воно не так вражає, коли ти бачиш своїми очима. Відчуття жалю за цих людей, які тут, і все це бачили та пережили,
– сказав він.
Віталій / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Найдовша ніч у житті
Мешканець Ірпеня разом із дружиною приїхали сюди вперше після початку повномасштабної війни. Чоловік розповів, що ніч на 6 березня була найдовшою в його житті. Він пригадав як танки приїхали прямо до його будинку.
А ми були у підвалі, відчували вибухи, порох, все відчували там. І чекали тільки одного, щоб якомога скоріше наступив ранок, бо треба було бігти. У мого сусіда згорів будинок. Я хотів вийти подивитися, і тоді зі сторони санаторію почали стріляти. Я злякався, нагнувся під паркан,
– сказав він.
Мешканці Ірпеня / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Забігши додому, разом з дружиною зібрали документи та гроші, які були. Дві машини залишили, бо їхати було небезпечно. Тому втікати вирішили пішки.
Постріли, все палає. Ми побігли до Романівського мосту. Там нас чекала вже машина, яка вивезла нас до Києва. Потім нас забрав син, який в територіальній обороні. Ми чекали цілий місяць, коли повернемося та подивимося, що у нас тут залишилося,
– сказав він.
Повернувшись, вони побачили, що у терасу влучила міна. Від вибухової хвилі, яка пішла, повністю зруйнована кухня. Чоловік розповів, що прикро, що пошкоджений будинок, адже ще нещодавно тільки був зроблений ремонт. Однак, зауважив він, життя – набагато цінніше.
Пошкодження будинку / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Але я буду завжди ставити питання тим окупантам, які прийшли, за що мене, заслуженого юриста України, хотіли вбити? Я зараз по всьому подвір'ї збираю осколки. Якщо я б 6 березня звідси не пішов, то від прямого удару могло мене вбити. І тоді б моє життя закінчилося, і мене вже б не цікавило, чи є в мене будинок, чи немає,
– наголосив він.
Кадри масштабних руйнувань в Ірпені / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
73-річний Анатолій Карпович провів у погребі понад місяць. В підвалі спочатку було чотири людини, потім – шестеро. Готувати їжу приходилося на вогнищі. Каже, що будинок постраждав не сильно, поруч влучив снаряд. Зараз він шукає свою родину – брата та племінників. Їхні будинки згоріли. Наголосив, що "жили безбожно, але це треба було пережити".
Окупанти питали як я ставлюся до націоналістів. Що я їм можу сказати?
– сказав він.
Анатолій Карпович / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
"Поки немає емоцій. Є просто бажання помсти", – сказав Тарас. Хлопець розповів, що його війна застала у Києві, але вся його родина – батьки, сестра та брат – були в Ірпені.
Тарас / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Люди, які повернулися, вже почали відбудовувати власні будинки. Мешканець Ірпеня пригадав як росіяни прострілювали його сусідню вулицю, як снайпери поселилися у сусідньому домі. Як влучали снаряди та горіли дахи.
Двох наших сусідів арештували та закрили у підвалі. Їх тримали дві доби, а потім вони втекли. Їх ледь не розстріляли. Сусід розповідав, що сидів вдома і почув, що хтось ходить довкола хати. Він підійшов до вікна, а росіянин йому каже: "Відкривай двері, бо зараз кину гранату всередину". І він як ходив в капцях, так його і забрали у підвал,
– розповів чоловік.
Мешканці Ірпеня / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Олександр виїхав з Ірпеня 24 лютого. Потім повертався та вивозив людей. Чоловік розповів, що рік тому купив тут квартиру, яка повністю згоріла.
Мені зателефонував друг і сказав, що війна. Я поїхав до матері у Київ, бо вона там одна. З собою я забрав тільки паспорт. З речей нічого не збереглося, все згоріло. Коли ти бачиш, як згорів твій дім, як тут помирали люди, то які тут можуть бути емоції? Пустота, злість,
– сказав він.
Читайте Люди розпалюють багаття біля домівок: болючий репортаж з Київщини після втечі росіян
Олександр / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Богатирьова Неля не покидала рідну домівку. "Тут була моя хата, вона в 2011 році згоріла. І нам дали іншу. Я нарешті залишилась в своїй хаті. І все це кидати та тікати?" – сказала вона. Разом з нею також залишилися також два сини. За словами жінки, від сильного шуму та вібрацій було дуже страшно. Зараз разом із сусідкою готують їсти прямо на вулиці. Розповіли, що електрики, газу, води та зв'язку в будинку не було. Жили на першому поверсі разом із сусідами.
Їхати не хотіла, тікати, бо від своєї долі не втечеш. Я подивилась телевізор як бідні матері з дітьми не можуть по три доби попасти на той потяг, то я подумала, чого мені ще пертися туди? Хай, в першу чергу, вивозять дітей та молодих матерів. Вони ще не долюбили, не пожили своїм життям,
– сказала Неля.
Мешканки Ірпеня, які не покидали рідну домівку / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
На вулицях міста також можна побачити російські позиції та вбитих тварин. А у деяких дворах – могили.
Наслідки окупації / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин
Окрім убивств і знущань з жінок, російські загарбники нещадно грабували помешкання ірпінців.
З'явились кадри звільненого Ірпеня: дивіться відео