Чому призначили дострокові вибори
Після інавгурації Зеленський вирішив зустрітися з лідерами фракцій, аби домовитися за якими правилами іти на наступні вибори.
Читайте також: Вакарчук пообіцяв здивувати списком "Голосу" та розповів про плани на коаліцію
Але найкраще дух і настрій цієї зустрічі передав Олег Ляшко, який вирішив вести звідти пряму трансляцію.
Дивіться відео Ляшка:
Потім було позачергове засідання парламенту, на якому хотіли змінити виборчу систему. Те, що спочатку називали виборчою реформою вилилося у спробу скасувати вибори на мажоритарних округах і залишити тільки партійні списки. Таку пропозицію Зеленського і його команди депутати не підтримали.
А 21 травня Зеленський підписав указ про розпуск дату виборів – 21 липня. Центральна виборча комісія, відповідно до закону, у цій ситуації впливати на розвиток подій не може, тому їй залишилося тільки констатувати початок кампанії.
У чому особливості та відмінності цієї виборчої кампанії
По-перше, вона коротша і на позачергових виборах триває щонайбільше 60 днів, у той час як на звичайних виборах – 90.
Ця виборча кампанія – коротша
Попри це на чергових виборах партії зазвичай мають 11 днів, щоб висунути кандидатів. На позачергових у 2019 році їм виділили аж 19. Висувати кандидатів можна до 10 червня, а до 20-го потрібно зареєструватися в ЦВК.
Читайте також: Що таке популізм та чому ми на нього ведемося
Також до 28 травня партії могли подати свої кандидатури до окружних комісій. Тут є цікаве обмеження: своїх представників в ОВК можуть мати тільки ті партії, які зараз мають фракції у парламенті, або ж ті, що висували кандидатів на попередніх виборах. Відповідно "Голос" Святослава Вакарчука, "Слуга народу" Володимира Зеленського зможуть мати представників лише у ДВК.
Хто зможе увійти до складу ОВК та ДВК
Ще одна особливість – на позачергових виборах кандидати не подають декларацій про доходи. Тож про усі їх надбання українці дізнаються дещо пізніше. Якщо ж вам потрібно голосувати не за місцем реєстрації, до 15 липня потрібно звернутися у зручний відділ Реєстру виборців.
Чи були підстави для розпуску парламенту
Найцікавіше у цій парламентській кампанії – не її технічні особливості, а те, чи взагалі були підставки для розпуску Верховної Ради. Керуючись Конституцією – все неоднозначно. Офіційною причиною є відсутність коаліції. Та річ у тім, що президент не має повноважень встановлювати, існує вона чи ні.
Справді, БПП та "Народний фронт" десь з 2016 року не мали переконливих доказів існування більшості. Проте так само не було доказів вважати, що її немає. Тож офіційно коаліція припинила існувати, коли з неї вийшов "Народний фронт" – 17 травня 2019 року.
Максим Бурбак оголосив про вихід "Народного фронту" з коаліції
Розрахунок був простий: офіційне припинення існування коаліції дає нардепам 30 днів на те, аби почати створювати нову, або ж вдавати, що її створюють.
Цей місяць мав врятувати восьме скликання. Адже, згідно з законом, позачергові вибори не можна оголошувати менше, ніж за півроку до офіційної дати чергових виборах. Вони мали відбутися 28 жовтня 2019 року.
Якщо розпуск Ради визнають неконституційним
Доля позачергових виборів вирішується у Конституційному суді України. Якими будуть наслідки скасування указу, залежить насамперед від того, коли судді винесуть рішення.
Голова правління Центру політико-правових реформ Володимир Коліушко наголосив, що правове значення мають лише вибори, але ніяк не підготовка.
Якщо рішення КСУ щодо неконституційності буде винесене до дня проведення виборів, вони не мають права відбутися. Якщо ж його винесуть опісля, вибори, якщо пройдуть без порушень закону, будуть легітимними,
– пояснив він.
Автори подання – нардепи з "Народного фронту". Вони просили розв'язати це питання впродовж місяця. І судді, схоже, не мають наміру затягувати. Долю указу Зеленського й майбутнє парламентських виборів КСУ розгляне вже 11 червня.
Скільки разів розпускали парламент в Україні
Нинішній розпуск ВРУ – вже четвертий в українській історії. Перші дострокові вибори в Україні відбулися ще в 1994 році й стали наслідком великої політичної кризи. У 2007 році Віктор Ющенко найдовше розпускав парламент.
Для цього йому знадобилося аж чотири укази, перший з яких був виданий 2 квітня, а останній – 1 серпня. Причина розпуску: парламентська коаліція, порушуючи Конституцію збирала під себе конституційну більшість по-одному, а не групами чи фракціями.
Указ Ющенка парламент тоді проігнорував й для підстрахування розпустив ЦВК, призначивши новий склад комісії. Тоді більшість її членів представляли коаліцію "Партії регіонів", а також соціалістичної та комуністичної партії. Це – той самий склад, який змінили лише восени 2018 року, через 12 років після призначення при каденції у 7 років.
Переламати ситуацію вдалося лише тоді, коли депутати з БЮТ та "Нашої України" склали мандати та обнулили списки. Таким чином парламент, який мав менше, ніж 300 депутатів, став недієздатним. Вибори призначили на 30 вересня.
Читайте також: Що таке субвенція, або Як політики купують українців за наші ж гроші
У 2014 році президент Петро Порошенко не мав стільки мороки з розпуском Ради. Після Революції гідності депутати створили ситуативну більшість, в яку входили три фракції: "Удар", БЮТ та Свобода й дві депутатські групи. Вихід будь-якої з них означав розвал коаліції.
Цим і скористалися. У липні того року дві із трьох фракцій вийшли зі складу коаліції. Через місяць Порошенко розпустив парламент, оголосивши дострокові вибори, які відбулися вже у жовтні.
Чим займаються українські нардепи перед позачерговими виборами – дивіться у програмі.