На думку стендап-коміка, жартувати про війну може тільки та людина, яка там була та має відповідний досвід. Детальніше роздумами про гумор під час війни та після неї поділився стендапер та сценарист проєкту "Телебачення Торонто" Сергій Ліпко. Після початку повномасштабного вторгнення він відправився воювати і став пілотом дрона, служить в аеророзвідці 241 бригади ТРО ЗСУ. За його ж словами він балансує між цивільним та військовим життям.

До теми ЗСУ – найпотужніші жартівники, – стендап-комік розповів про функції гумору під час війни

Колись жартуватимуть і про війну

Навіть під час служби у війську Сергію Ліпку, який двічі виконував бойові завдання у Бахмуті, продовжують часто писати у дірект інстаграму із пропозиціями виступити на корпоративі за грошову винагороду. За словами коміка, що деякі івент-менеджери згодом досліджують його сторінку у соцмережі та просять вибачення, а деякі навіть не турбуються про те, аби проглянути інстаграм Сергія та побачити, що він воює.

Дехто потім все-таки дивиться сторінку, просить вибачення та бажає берегти себе. Але є й такі, хто вважає, що люди хочуть посміятися в цей "скрутний час". Людям дуже важко, приїду з Бахмута та розвеселю їх,
– сказав він.

Щодо самих жартів під час війни, то Сергій Ліпко підкреслив, що жартувати про саму війну можуть ті, хто сам побував там, хто мав досвід участі у ній. "Якщо в залі під час стендапу хтось, хто не має відношення до війни, починає про це жартувати, то настрій у всіх одразу падає", – наголосив комік.

Сергій Ліпко вважає, що з часом жартів щодо російсько-української війни стане більше. Будуть створюватися такі меми, які, наприклад, з'явилися після теракту у США 11 вересня.

З роками біль вщухає, і для майбутніх поколінь, які цієї війни не застали, це також може стати мемом. Для цього, може, пройдуть десятки років. Але особисто я деякі речі ніколи не зможу знецінити — наприклад, втрати близьких людей на цій війні,
– розповів аеророзвідник.

Чому жарти про росіян не завжди "окей"

Розповів стендапер й про актуальні жарти українців уже сьогодні. Зокрема, про окупантів, відомих своєю нелюдською жорстокістю, та їхню недолугість. На думку Сергія, жарти про те, що росіяни тупі, знецінюють досягнення ЗСУ.

Вони ж теж фахівці своєї справи. Вони теж вчаться. Уявіть, що ви жартуєте про спалений російський танк через те, що хтось із їхніх солдатів невдало покурив, коли в цей час йде заруба під Києвом,
– підкреслив Сергій Ліпко.

Прокоментував він й інші шкідливі жарти, які більше притаманні ворожому інфополю – про вручення повісток. На його думку, вони пов'язані з мотивацією новобранців.

Заведено думати, що "повєстка" – це про "надо отлінять". Але такий наратив притаманний російському інфополю. Навіть ті, хто приходив в українське військо мотивованими, зараз виснажені. Про тих, хто сприймає службу як покарання, годі й говорити. На них витрачатиметься дуже багато енергії командирів. Із вмотивованішою людиною працювати значно простіше,
– наголосив він.

Як розповів сам стендапер, він балансує між цивільним та військовим життям. Відтак морально пристосовується до того, що згодом доведеться повернутися на фронт. Своє пристосування Сергій Ліпко порівняв з пірнанням у холодну воду.

"Це ніби пірнути у холодну воду. Набираєш повітря, пірнаєш. Спочатку ти на адреналіні, потім стає холодніше й холодніше. І оце "холодніше" – це коли я повертаюся в Київ", – розповів військовослужбовець.

Інтерв'ю з Сергієм Ліпком про гумор під час війни та після неї: відео