Звісно, оскільки приїхав не лише на офіційні заходи. Він занадто "великий", щоб сповідувати лише РПЦ, тому займався пошуком містичних коренів, як розповідають у Кремлі. Взагалі є 3 цілі відвідин Монголії. Російський опозиційний політтехнолог Аббас Галлямов розповів 24 Каналу детально про кожну з них.

Дивіться також Приїхав не за ярликом: чому Путіна не арештували в Монголії і чи вдарить це по репутації МКС

Перша мета

По-перше, російський диктатор Владімір Путін хотів продемонструвати і росіянам, і Заходу, що немає жодної ізоляції. Буцім ті, хто розповідають, що Росія перетворилася на вигнанця чи маргінала, брешуть. Це дуже важливо з погляду суспільної думки, тому що росіяни страшенно бояться відокремлення від світу.

Думка про те, що Росія залишиться на самоті, вганяє їх у депресію. Тому Кремль витрачає значні сили, щоб нівелювати таку думку. Однак у цієї "палиці" з'явився другий кінець. Росіяни у соцмережах невдоволено запитують, чому Путін поїхав у Монголію в той момент, коли в Курській області надзвичайно складна ситуація.

Друга і третя мети

По-друге, глава Кремля прагнув показати, що Міжнародний кримінальний суд не працює. Оскільки нагадаємо, що Монголія ратифікувала Римський статут і відповідно могла арештувати Путіна, проте відмовилися це робити. Якщо глянути на підписані документи, то в Улан-Батор взагалі могла поїхати делегація. Утім, російський диктатор захотів самостійно відзначитися.

По-третє, у Кремлі ширяться чутки, що брати Юрій та Міхаіл Ковальчуки, які є друзями Путіна, фінансують проєкти пошуку якихось містичних коренів на Сході – в Монголії. Вони шукають секрети, які відомі невеликій кількості людей. Так, формально російський диктатор православний: ходить в церкву й на сповіді до патріарха Кіріла. Однак Путін занадто "великий", щоб бути втиснутим в ложі ортодоксального православ'я у виконанні РПЦ.

Тому справді розповсюджується інформація, що окрім офіційних заходів, Ковальчуки організували зустріч з авторитетними монгольськими ламами. Путін спілкувався з ними. Йому потрібне було благословення на використання ядерної зброї. Це ж зброя "богів", якщо її використовувати без сакрального ритуалу, то нібито розгніваєш їх. Тому він отримав благословення і повернувся задоволеним, у нього розв'язані руки,
– наголосив Аббас Галлямов.

Співбесідник сказав опозиційному політтехнологу, що у Кремлі невдоволені такими новинами. Проте вони сподіваються, що Путін не натисне "червону кнопку" найближчим часом, можливо, коли-небудь, але точно не зараз. Парадокс у тому, що диктатор іноді здається рішучим, хоча не є таким насправді. Приміром, він не хоче передислокувати війська з Донбасу на Курщину. Також звільнити Сєргєя Шойгу наважувався аж 2,5 роки. Є чимало прикладів, коли глава Кремля дотягував все до останнього. Ядерна зброя – не виняток, а, можливо, її взагалі не застосують.