Крім цього, журналісти зазначили, що така кадрова чистка у лавах російської армії свідчить про консолідацію серед російського командування, яке об'єдналося навколо Путіна. Водночас неугодні командири або зникають, або загадковим чином помирають.

Дивіться також Жонглює абсолютними фантазіями: для чого Путін вигадав "великі втрати ЗСУ"

Путін змінює командувачів через страх за своє життя

Журналісти зазначили, що за день до того, як в авіакатастрофі загинув ватажок ПВК "Вагнера" Євгеній Пригожин Путін звільнив з посади глави військово-повітряних сил Росії генерала Сергія Суровікіна. Саме це було натяком на об'єднання серед командирів армії країни-агресорки.

Після цього диктатор разом з головнокомандувачем армії Росії Герасімовим та очільником міноборони Росії Шойгу показово відвідав штаб у Ростові-на-Дону, у якому було одне з вогнищ заколоту Пригожина. Меседж цього візиту полягав у тому, що Шойгу та Герасимов залишаються головними, втілюючи інтереси Путіна.

У будь-якому випадку, кажуть західні аналітики, загибель Вагнера, звільнення та зникнення регулярних російських військових командирів підкреслюють відсутність довіри Путіна до його військового керівництва. Побоюючись зради, російський лідер віддав перевагу лояльності над компетентністю, і він терпів внутрішні чвари, які погіршили його військову машину.

Згадують аналітики й відставку генерала Івана Попова, який піддав критиці міністерство оборони країни-агресорки. Зокрема, його перенаправили до Сирії, викликавши гнів багатьох провоєнних російських блогерів. Один із них, Андрєй Живов, писав, що перепризначення Попова "суттєво знизить моральний дух і боєздатність".

Журналісти також пишуть й про заступника міністра оборони генерал-полковника Михайла Мізінцева, якого було звільнено у квітні 2023 року, а потім приєднався до вагнерівців, і якого ніхто не бачив після заколоту.

Загалом, як підрахували автори видання, з початку вторгнення Росії в Україну з посад було усунено щонайменше 12 високопоставлених воєначальників. Хоча здається, що деяких було звільнено за критичні помилки, інших усунули після того, як вони критикували російське командування або скаржилися на умови на фронті.

Шойгу все ще лишається "у штурвала"

Старший політичний помічник ув'язненого російського політика Олексія Навального Леонід Волков, заявив, що у Путіна немає іншого вибору, окрім як залишити Шойгу головним. Це чоловік пояснив тим, що більш талановитий міністр оборони становив би загрозу для президента, особливо якщо йому вдасться переломити війну на користь Росії.

За словами Волкова, тріумфальний, знаменитий військовий начальник представляв би подібну загрозу, потенційно активізуючи провоєнних націоналістів.

Шойгу незамінний, тому що він дуже поганий. Тому міняти його чи ще когось гіршого для Путіна не має сенсу. А міняти його на когось кращого і того, хто досягне успіху, надто небезпечно,
– сказав він.

Водночас багатьох опальних генералів російська влада неодмінно переводить у Сирію. Така доля чекала генералів Андрєя Сердюкова, Алєксандра Чайко та Сєргєя Киселя.

Сергій Марков, пов'язаний із Кремлем політичний консультант, сказав, що усунення Попова свідчить про безперервні розколи в армії та широке невдоволення серед вищого керівництва.

Зрештою, на думку експертів, внутрішня боротьба в російському керівництві сама по собі не призведе до поразки.

Експертка із російських військових в організації Rand Corp Дара Масікот наголосила, що однією з проблем, яка, здається, залишається поза увагою, є погіршення морального стану російських військ на фронті.

"Ефект цього полягає в тому, що ми побачимо більше спотворень у ланцюжку командування, де ті, хто сидить у Москві, насправді не розуміють, де розташовані слабкі місця на їхній лінії фронту", – сказала вона.

Наостанок аналітики зазначили, що перемога Герасімова й Шойгу у протистоянні з Пригожиним абсолютно не означає, що вони так само "тріумфально" переможуть у війні проти України.