Росіяни тверезо оцінили свої можливості

Передові підрозділи 36-ї ОМСБр противника зі складу 29-ї загальновійськової армії угруповання військ "Схід", підтримані батальйонами 114-ї ОМСБр, таки розширили по фронту ділянку, на якій сили та засоби УВ "Схід" вийшли з півдня на річку Сухі Яли та розвинули наступ у напрямку на Зеленівку, захопивши її. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

До теми Росіяни вирішили скористатися моментом на Покровському напрямку

Таким чином передові підрозділи противника опинились у 3,1 – 3,3 кілометра від траси Донецьк – Запоріжжя в районі села Улакли. У разі подальшого просування у напрямку на Костянтинопольське та Улакли росіяни мають можливість перерізати її на цій ділянці.

Це може докорінно погіршити становище всієї тактичної групи наших підрозділів, які обороняються в районі Дачне – Курахове – Костянтинопольське – Сухі Яли.

У цьому контексті привертає до себе увагу той факт, що російське командування вирішило таки виявити прагматизм та реалізм в оцінці власних можливостей. Адже замість того, щоб рішуче спробувати охопити наші війська з півдня по великій дузі, воно вирішило із більшими шансами на успіх зробити те саме, але в меншому масштабі, спрямувавши свої головні зусилля на Улакли та Андріївку з півдня.

Резон в такому рішенні є, і нижче наведу кілька підтверджень.

1. Частини сил і засобів УВ "Схід", яка наступала у загальній дирекції з півдня на північ через річку Кашлагач, зараз перенацілена на район Великої Новосілки. Тому, імовірно, для великої дуги на захід від села Курахове у росіян може банально не вистачати сил.

2. Темпи просування передових підрозділів 90-ї ТД противника зі складу УВ "Центр", а також передових підрозділів 51-ї ЗВА, які оперують на північ від Курахівського водосховища, протягом останніх трьох діб суттєво просіли. Вони не забезпечують скоординованого та одночасного із діями військ противника з півдня виходу на тактичні тили підрозділів ЗСУ, які продовжують вести бойові дії в Курахівському виступі.

3. Бої за села Зоря та Сонцівка коштували росіянам достатньо дорого. Причому, скоріш за все, передові штурмові підрозділи 90-ї ТД для відновлення своєї пробивної спроможності (здатності продовжувати повільне, але впевнене просування) потребують найскорішого доукомплектування та відновлення.

Ймовірно, російське командування цілком тверезо оцінило реальні перспективи цього можливого охоплення й вирішило не гнатися за швидким результатом, а поступово витіснити ЗСУ на захід від Курахового.

Погані новини з Времівського напрямку

На Времівському напрямку, скоріш за все, українським військам доведеться повністю залишити зайняті під час наступу 2023-го року населенні пункти, розташовані на південь від Великої Новосілки.

Адже передові підрозділи 36-ї та 5-ї ЗВА противника вже оточили наші підрозділи в районі Макарівки, перетнули річку Мокрі Яли у західному напрямку та перерізали єдину дорогу, що веде від неї на північ, на Нескучне та Времівку. Водночас російські підрозділи 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї ЗВА обійшли Макарівку глибоко із заходу й тепер активно атакують у напрямку на Нескучне.

Отже, після успенівської історії на Курахівському напрямку маємо її дзеркальне повторення, тільки тепер на Времівському напрямку.

Важливо Окупанти на підступах до Покровська: карта бойових дій на 17 грудня

Окрім цього, підрозділи 37-ї ОМСБр та 40-ї окремої бригади морської піхоти противника вперто намагаються охопити увесь цей район оборони ЗСУ з півночі. Їм знову вдалося прорватися у село Новий Комар, але їх подальша спроба розширити це вклинення у бік Новоочеретуватого була заблокована контратакою ЗСУ. Відповідно, противник був вимушений відійти в саме село Новий Комар, де тепер намагається закріпитися.

Загалом ситуація в районі Великої Новосілки не така однозначна для противника, як це здається на перший погляд. Річ у тому, що сам по собі цей населений пункт зручний для тривалої оборони і незручний у цьому ж контексті.

Усе через певний перелік особливостей та нюансів, що визначаються місцевістю, на якій відбуваються ці бойові дії, та наявністю комунікацій на ній, що пов'язують Велику Новосілку з рештою світу.

Я зі зрозумілих причин не буду їх перераховувати та взагалі визначати, але одне зазначу – сенс дій російських підрозділів у районі Роздольного достатньо очевидний. Впертість та наполегливість, з якою окупанти намагаються прорватися у Новоочеретувате через Новий Комар, також цілком зрозумілі.

На Куп'янському напрямку ситуація динамічно змінюється

Нині вона визначається двома основними факторами, які є в задумі росіян, зокрема:

  • максимально стиснути відрізану північну частину нашого оперативно-тактичного плацдарму на річці Оскіл по загальній дирекції на Куп'янськ-Вузловий;
  • форсувати річку Оскіл, створити на його правому березі плацдарм і по можливості максимально розширити його.

Однак війська противника стикаються із поступово зростальним спротивом угрупування ЗСУ, яке діє на цьому напрямку. У місці відрізання підрозділи 2-ї МСД окупантів після серії контратак ЗСУ були вимушені відійти з села Колісниківка.

Водночас спроба цієї ж дивізії противника пробитися з півночі у напрямку Кругляківка – Загризове, аби розширити ділянку свого контролю лівого берега річки Оскіл виявилась безрезультатною.

Тому, як на мене, оце "щупальце" 1-ї ТА противника, яке вона простягнула у напрямку Піщане – Сенькове й у такий спосіб розрізала наш плацдарм на річці Оскіл у районі Кругляківки та Колесниківки, залишається під великим питанням.

Очевидно, що в українського командування просто не вистачає сил, щоб його вже обрізати, але воно час від часу б'є по ньому достатньо відчутно. Принаймні скоро вже буде місяць, як противник прорвався до Осколу, але суттєво розширити та наростити це "щупальце" не може. Навіть після нарощування зусиль введенням у бій додаткових сил зі складу 47-ї танкової дивізії.

Разом з тим, у напрямку на Дворічну й безпосередньо у напрямку Синьківка – Петропавлівка відбуваються події, які особливо позитивними не назвеш.

Зокрема, росіянам вдалося зайти тактично глибоко за лівий фланг наших підрозділів, які обороняються в районі Синьківки. Окрім цього, окупантам вдалося форсувати річку Оскіл та утримати тактичний плацдарм у напрямку Масютівка – Западне.

Росіяни спробують розширюватися біля Дворічної

Тепер декілька важливих деталей цих подій.

Ще навесні й початку літа цього року я писав, що командування противника, ймовірно, розглядає можливість активізації своїх дій у напрямку на Дворічну. Особливо в контексті продовження своїх наступальних дій на Вовчанському напрямку або ж у сенсі наступу на Куп'янськ. Для такого висновку й такої оцінки у мене були певні підстави.

Потім сплила певна інформація про активні дії через річку на цій ділянці РДГ зі складу 16-ї окремої бригади спеціального призначення противника та наявність у цьому ж районі цілої низки російських підрозділів 96-ї окремої розвідувальної бригади.

Читайте також Херсонщина під прицілом дронів: як інформаційна кампанія допомагає місту вистояти

Протягом весни – літа на цьому ж напрямку фіксувалось розгортання підрозділів інженерних військ росіян, зокрема оснащених понтонними та амфібійно-десантними засобами. Наприклад, 6-го та 30-го інженерно-саперних полків, які активно діяли вздовж річки у вигляді груп рекогностування.

Тобто було очевидно, що противник у своєму задумі на літньо-осінню кампанію 2024 року, саме у контексті дій на Харківському та Куп'янському напрямках, має якісь пункти, що стосуються безпосередньо напрямку на Дворічну. Було тільки незрозумілим, як, коли, якими силами й за яких обставин він спробує це реалізувати.

Як виявилось, своєрідним тригером для цих дій стало саме відрізання Куп'янської частини нашого оперативно-тактичного плацдарму на річці Оскіл від його більшої частини. Саме з цього моменту командування УВ "Захід" приступило до практичної реалізації цього плану.

Дуже показовим є підхід російського командування до цієї справи. Наприклад, очевидно, що спеціально для активних дій через річку саме у напрямку на Дворічну противник сформував окрему тактичну групу сил і засобів зі складу 6-ї ЗВА, яка не брала участі в діях по дирекції Синьківка – Петропавлівка.

Задля стрибка через Оскіл сюди припхали половину новосформованої 69-ї мотострілецької дивізії зі складу 6-ї ЗВА.

Зараз ситуація в районі села Дворічна має такий собі подвійний характер. Перша спроба противника форсувати річку, закріпитися та розвинути успіх у напрямку Новомлинськ – Фиголівка закінчилася для нього безрезультатно. Водночас під час іншої спроби – у напрямку Масютівки та Західного – йому вдалося передовими штурмовими групами форсувати річку та утримати плацдарм взводно-ротного рівня. Хоча заради справедливості варто сказати, що ЗСУ доклали зусиль, аби його скоротити.

Росіяни зуміли наростити зусилля на цьому напрямку й прагнуть пробитися в районі Западного до дороги Р-79, яка веде з Дворічної на Куп'янськ. Причому, поки за непідтвердженою інформацією, їм навіть вдалося зачепитися за південну околицю самої Дворічної.

Думаю, найближчим часом у районі Дворічної ми будемо мати справу зі спробою окупантів розширити свій тактичний успіх.