Скільки старої зброї залишилося у росіян

Хоча б тому, що міноборони Росії ще у 2016 році заявляло про плани здати таке озброєння на перетоплювання, бо підтримувати його в належному стані складно.

Цікаво Як Росія втрапила в китайські тенета і до чого тут пандемія коронавірусу

Окрім того, частину такого "майна" росіяни використали для підтримки "братських режимів" в Сирії та Лівії. Тому на складах залишились, м'яко кажучи, не найкращі екземпляри.

З іншої сторони, хто налаштований песимістично – той теж по-своєму правий, бо такого металобрухту на складах зберігання ворога може стояти ще достатньо багато.

Гаубиці Д-1 часів Другої світової – насправді ще не найбільш древнє "підсилення", яке отримала артилерія окупантів. Бо на складах армії Росії стоять також:

  • декілька сотень гаубиць МЛ-30 калібру 122 міліметри;
  • МЛ-20 калібру 152 міліметрів часів Другої світової війни;
  • начебто є 40 одиниць навіть такого раритету, як 203-міліметрова гаубиця типу Б-4М (буксирована, на гусеничному шасі).

З іншої сторони, тут потрібно звертати увагу не тільки на те, скільки різного металобрухту досі можуть "на папері" зберігати росіяни, і скільки із того реально може їздити і стріляти. Важливо й для чого вони це роблять. Адже тут в нашого ворога майже все пішло не так.

Читайте також Карім Хан "розшукує таланти": кандидати на лаву підсудних

Як росіяни хотіли скористатися "одноразовою" технікою

Окупанти намагаються показати, що оскільки у них на складах є такий металобрухт, то значить вони спроможні вести тривалу війну на виснаження. Хоча ворог тримав цю архаїчну техніку на зберіганні для іншого завдання – "швидкої та переможної війни", де перемога досягається саме катастрофічною концентрацією переваги в техніці та живій силі, замість високоточної якості. Оскільки війна швидка, то і техніка по суті "одноразова".

Росія успадкувала радянську систему мобілізаційного розгортання, де передбачено три ешелони військ – підрозділи постійної готовності, частини із розгортанням за 1 – 2 доби (Д+2), та кадрові частини із розгортанням за 20 діб (Д+20), "мобіки" в сучасних умовах".

Саме для одноразового та масованого підсилення "мобіків" Д+20 і передбачалось тримати раритетну техніку на складах зберігання, бо матчастина мала бути використана одноразово і масштабно для розгортання мобілізованих "з нуля" частин. А не для постійно покриття втрат кадрових частин за принципом "по чайній ложечці".

За своєю нормативкою, країна-терорист мала починати свою "часткову мобілізацію" насправді вже у квітні – травні 2022 року. Або хоча б приберегти свої Т-62 і старі "мотолиги" для "мобіків" до вересня – жовтня минулого року. Однак росіяни зробили так, що тепер у ЗСУ серед трофеїв є навіть батальйон тих самих Т-62.

Послідовність та ритмічність виконання мобілізаційних заходів мають свій стратегічний сенс. Оскільки росіяни цього не дотримались, вони не змогли перетворити свою масу техніки та живої сили на ту якість, що необхідна для ефективних наступальних дій.

Зауважте У США теж є свій "Медведчук"

Врешті, той факт, що окупанти погнали на фронт С-60 та МТ-ЛБ із корабельними зенітками 2М-3 часів Другої світової, означає, що в них різко закінчились навіть "вільні" ЗУ-23-2 на зберіганні. Так, ці 2М-3 цілком можуть стріляти. Але їх знімали із консервації зі складів взагалі Тихоокеанського флоту. Возити дефіцитні постріли нестандартного калібру 25 міліметрів – ще те логістичне "задоволення".

І в якості кульмінації – 30 "парадних" Т-34, які Росія в 2019 році отримала від Лаосу, цілком серйозно приписані до складу 4-тої танкової Кантемирівської дивізії. Окрім парадної дефіляди, росіяни на цих танках у 2021 році відпрацьовували навіть щось на кшталт "бойової підготовки".

Схоже, що жарти про те, як росіяни на фронті скоро до застосування Т-34 дійдуть, цілком можуть перетворитись на об'єктивну реальність. У міру нових втрат техніки, особливо з тим металобрухтом, що вони тягнуть зараз.