Як казав Снейдер: «голландцям завжди необхідний рахунок 6:0 і 7:0 при цьому красива і видовищна гра». Тоді я голландець теж, або звик, що «оранджі» в такий футбол не грають, який придумав дядько Марвейк.
Примітка: Марвейк має трьох улюбленців: ван Персі став зрілим футболістом при ньому у «Феєнорді», купив Кайта із «Утрехта» і ван Боммель – тесть Берта.
Берт у двох перших поєдинках зіграв як і у всій кваліфікації – без ризику, мінімальною кров’ю і не в притаманному стилі для голландського футболу. Проти Данії це спрацювало на сто відсотків, проти Японії ледь не призвело до нічиєї.
З такою тактикою і японці могли забити
Колишній тренер «Феєнорда» вирішив поламати усю тактику голландського футболу попередніх років: замість звичних 4-3-3, на яких виросло не одне покоління гравців (включно із тим, що поїхало на мундіаль), Марвейк вирішив грати за схемою 4-2-3-1 або 4-2-2-1-2. В обох поєдинках Берт випустив із перших хвилин на поле двох опорників: ван Боммеля + де Йонга. Ще чотири захисники і виходить, що тотальний атакувальний футбол перетворюється в нудоту із 6 гравцями, які від захисту контролюють м’яч у центрі поля.
Стекелбург
Ван дер Віль – Матійсен – Хейтінга – Ван Бронхорст
Ван Боммель – Де йонг - Снейдер
Ван дер Ваарт
Кайт – ван Персі
При такій тактичній схемі практично втрачають силу голландські фланги, які залишаються на плечах ван дер Віля та ван Бронхонста. Ці двоє звичайно сил мають достатньо аби бігати туди-сюди, але якщо зіграє хтось аля-Майкон – то про напад доведеться забути. Два футболісти, які б мали допомагати на флангах – ван Боммель відтягнутий на право, а Снейдер на ліво - не швидкісні футболісти, тому надіятись на «ванбастінівське втекли-забили», що було на груповому етапі ЄВРО не варто.
За відсутності Роббена, Марвейк спробував відтворити схему 4-4-3 лише у других таймах, випускаючи на поле Еліа та Аффелая, але все одно залишаючи двох опорників, а коли і забирав Де Йонга, то випускав такого ж за планом де Зейва.
Щось схоже на Голландію було лише у першому поєдинку із Данією (2 частина 2 тайму):
Стекелбург
Ван дер Віль – Матійсен – Хейтінга – Ван Бронхорст
Ван Боммель – Де Зейв - Снейдер
Аффелай – Кайт - Елліа
Відразу після цих замін голландці заграли у видовищний швидкий футбол. Швидкі Аффелай та Еліа виконували роль крайніх нападників, як колись грали за ван Бастена Роббен та Ван Персі, а за Райкаарда: Овермарс або Зенден зліва, Клюйверт в центрі і Берхамп – справа.
Роббену така тактика не подобається теж
Залишається надіятись, що хоча б із Камеруном вийде Роббена і об’єднає «Велику голландську четвірку»: ван дер Ваарт, ван Персі, Снейдер, Роббен.
Якщо ж Арьєн знову не з’явиться на полі, то заради фанатів зіграти із Еліа або Аффелаєм попереду.