Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Як працює Вища рада правосуддя: факти про темні сторони діяльності суддів

      Запускаючи судову реформу, Президент обіцяв очищення та оновлення суддівського корпусу. Це означало звільнення усіх негідників у мантіях та прихід у суди професіоналів з бездоганною репутацією. Вища рада правосуддя – орган, який призначає і звільняє усіх суддів в Україні, та чи спроможний він забезпечити справжню судову реформу, якщо в ньому жодного представника громадськості.

      Успішність та реальність будь-якої реформи напряму залежить від того, хто її втілює. Як казав Отто фон Бісмарк: "З поганими законами і хорошими чиновниками ще можна управляти державою. Якщо ж чиновники погані, то не допоможуть і найкращі закони".

      Читайте также: Реалії судової реформи: 99% старих суддів та значне збільшення їхньої зарплати

      Конкурси на посади суддів та оцінювання діючих суддів проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів. Але остаточні рішення про те, хто ж буде суддею, або якого суддю звільнити, приймає саме Вища рада правосуддя. Сьогодні такий орган складається з 19 членів, з яких 12 є суддями чи суддями у відставці. Решта 7 – це адвокати, науковці, екс-прокурори.

      Жодного представника громадськості. Тобто більшість цього органу складається з суддів, обраних самими суддями. Виходить, що очищати суддівський корпус від негідників мають самі судді, до яких є мізерна довіра суспільства.

      Вища рада правосуддя має дуже серйозне ресурсне забезпечення. Загалом – це 325 працівників, на яких у 2018 році перебачено понад 200 мільйонів гривень наших з вами бюджетних коштів. Кожен член ВРП щомісяця отримує майже 250 тисяч гривень.

      Хто ж є цими суддями над суддями ? Чи є до них самих довіра? Очолює Вищу раду правосуддя Ігор Бенедисюк. Він прийшов у раду з посади судді Вищого господарського суду та призначений по квоті Президента. Біографія пана Бенедисюка дуже цікава. Навчався він у Москві, де у 1991 році закінчив Військовий інститут Міністерства оборони СРСР.

      Ігор Бенедисюк
      Ігор Бенедисюк

      До квітня 1994 року він був суддею військового суду у місті Южно-Сахалінськ, Російська Федерація. Потім розпочав кар’єру у судах України. І тут виникає цікаве питання: громадянином якої держави був Бенедисюк, перебуваючи на посаді судді Російської Федерації ? Закон говорить одне – він мав бути громадянином Росії. Але тоді, як він набув громадянство України? І головне, коли позбувся громадянства Росії?

      Читайте также: Що насправді відбувається з судовою реформою

      Автомайдан зробив декілька запитів з цього приводу, але Бенедесюк не дає відповідь на це питання, а Адміністрація Президента, Міністерство закордонних справ, СБУ та інші органи повідомляють, що не мають інформації про це.

      Виходить, що найважливіший орган суддівського врядування очолює людина, яка дуже ймовірно є громадянином країни-агресора? Відзначився Бенедисюк і тим, що коли до нього додому прийшли активісти, то він застосував до них нагородну зброю.

      Не менш колоритним є і інший член ВРП – Павло Гречківський. Він звільняє і призначає суддів, але його самого судять у кримінальній справі про хабар у розмірі 500 тисяч доларів. Ось уже декілька місяців він систематично сидить на лаві підсудних у Шевченківському районному суді Києва. За версією слідства Гречківський мав домовитись за потрібне рішення у Вищому господарському суді, завдяки допомозі колишнього голови цього суду Богдана Львова.

      Павло Гречківський
      Павло Гречківський

      Незважаючи на такі серйозні звинувачення Павло Гречківський не відсторонений від посади і активно перевіряє доброчесність суддів. А Богдан Львов, навіть попри цю кримінальну справу та негативний висновок Громадської ради доброчесності, саме завдяки рішенню ВРП став суддею та заступником голови нового Верховного Суду.

      Цікаво, що двоє з трьох членів колегії, яка судить Гречківського, а саме судді Бугіль та Циктіч є суддями Майдану, які виносили свавільні рішення проти учасників протестів. Вони мали би бути звільнені. Але саме завдяки дисциплінарній палаті, у яку входив Гречківський вони залишились на посаді. Тобто Гречківського судять судді, які фактично завдячують йому своєю посадою. Недаремно він себе так впевнено відчуває.

      Великі питання є і до члена ВРП Вадима Нежури. Він став суддею у 97 році і за цей час його родині, яка має доволі незначні доходи вдалось набути 10 об’єктів нерухомості, загальною площею понад 1 100 квадратних метрів. Зокрема, у сім’ї Нежур, яка складається з 3 осіб є аж 7 квартир. Одна з них у елітному будинку на березі Дніпра з власною стоянкою для яхт. Вартість таких квартир – понад 280 тисяч доларів. Окрім того у нього є два будинки. Один з них, площею майже 500 квадратів знаходиться у самому центрі Борисполя.

      Читайте также: Слід боротися з причинами, а не наслідками, – експерт розповів, чому корупціонери досі на волі

      Нещодавно з’явилось повідомлення, що НАБУ розслідує факти, які стосуються ще одного члена ради правосуддя – Олексія Маловацького. Причиною стало журналістське розслідування про те, що маловідома фірма "Аркона Газ-Енергія" без аукціону та за смішну ціну отримала спецдозвіл на видобування газу в Полтавський області. Цю фірму пов’язують саме з Олексієм Маловацьким.

      Олексій Маловацький
      Олексій Маловацький

      А тепер подивимось на результати роботи Вищої ради правосуддя за останні 3 роки. Для мене ключовими індикаторами є розгляд справ суддів Майдану та конкурс до Верховного Суду. Судді Майдану виносили очевидно свавільні рішення про засудження невинних. А незаконна заборона мирних зібрань дозволяла беркутам розганяти майдани по усій країні. Є докази, що ці рішення приймались за вказівкою з Адміністрації Януковича.

      Після Майдану Президент пообіцяв суспільству, що винні будуть покарані. Для цього прийняли необхідні закони. І саме Вища рада правосуддя вирішувала – звільняти суддів Майдану чи залишати на посаді. Загалом встановлено понад 350 суддів, які виносили такі рішення. ВРП перевірила їх усіх та звільнила лише 48, тобто 14 %. Інші 86 % залишились у системі продовжувати здійснювати "правосуддя".

      Так, рада правосуддя не знайщла підстав для звільнення судді Саніна, який заборонив Майдан у Києві. До речі, його тесть – Володимир Яцуба у часи Майдану очолював Севастопольську адміністрацію та регулярно звозив тітушок на Антимайдан. Потім він фактично віддав владу у Севастополі росіянам та втік до Києва. Не був звільнений і суддя Аблов, який зобов’язав беркут розігнати Майдан у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року. Тоді дзвони Михайлівського золотоверхого підняли на захист Майдану увесь Київ.

      Відомий суддя Чаус почав брати хабарі банками, коли відчув повну безкарність уникнувши покарання за незаконне засудження автомайданівців. До речі, Чауса рада правосуддя передумала звільняти після того, як він виніс потрібне рішення у справі Корбана.Спочатку ВРП вирішила звільнити голову Дніпровського суду міста Києва Нелю Ластовку. Але після того, як до цього суду потрапила справа антикорупціонера Віталія Шабуніна, ВРП скасувала попереднє рішення та залишила Ластовку на посаді.

      Стало чітко зрозуміло, що з суддів Майдану формується пул ручних суддів, які готові виконати будь-яке замовлення. Дискредитований суддя вже ніколи не зможе бути справді незалежним.

      Конкурс до Верховного Суду теж довів, що Вища рада правосуддя не збирається формувати чесний суд. Вона практично повністю проігнорувала висновки Громадської ради доброчесності та призначила суддями Верховного Суду 29 суддів, щодо яких є конкретні докази їх недоброчесності.

      Читайте также: Держзрада Януковича: суд переходить до стадії дебатів

      Нагадаю, що саме ця Вища рада правосуддя вирішуватиме, хто буде суддями Вищого антикорупційного суду. Висновок один – якщо за такої ВРП громадськість та міжнародні експерти не будуть мати реального впливу на підбір суддів, то Антикорупційний суд, як і уся судова реформа буде черговим обманом. Чесні суди не потрібні владі, але дуже потрібні суспільству. Тому за них потрібно боротися.

      Источник: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей
      При цитировании и использовании любых материалов в Интернете открытые для поисковых систем гиперссылки
      не ниже первого абзаца на Телеканал новостей «24» - обязательные.
      Цитирование и использование материалов в оффлайн-медиа, мобильных приложениях , SmartTV возможно только с письменного согласия Телеканала новостей "24".
      Материалы с маркировкой «Реклама» публикуются на правах рекламы.
      Все права защищены. © 2005-2017, ЗАО «Телерадиокомпания" Люкс "», Телеканал новостей «24»
      Залиште відгук