Нові кандидати у президенти
Реєстрація кандидатів ще триває, усе нові й нові люди подають документи до Центральної виборчої комісії.
Читайте также: Очікують мільйони: якою буде передвиборча кампанія Зеленського
Серед кандидатів, про яких ми ще не розповідали є багато народних обранців. Це депутатка Ольга Богомолець, яка виступає проти медичних реформ Уляни Супрун, нардепи Віталій Купрій, Євген Мураєв та Олександр Вілкул. Також у президенти йде лідер "Соцпартії" Ілля Ківа, який є соратником міністра МВС Арсена Авакова.
Виявив бажання балотуватися і колишній журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, якого нещодавно висунула партія "Сила людей". І це ще не повний перелік кандидатів.
Кандидати у президенти України
Чому так багато кандидатів на президентських виборах? Є кілька пояснень. Дехто з них дійсно мріє перемогти у виборах. І у деяких кандидатів, як показують соцопитування, є реальні шанси для цього.
Інша категорія кандидатів – технічні. Їхня головна задача просто відтягнути голоси виборців у фаворитів кампанії, таким чином зменшивши шанс того чи іншого кандидата на перемогу. Але переважна більшість кандидатів цього разу розглядає президентські вибори, як важливу сходинку для парламентських перегонів, які теж відбудуться 2019 року.
Якщо ж кандидат набере багато відсотків у березні, шанси у його політичної сили восени, теж непогані. До того ж, балотування у президенти – це присутність у медіа і збільшення впізнаваності на рівні країни.
Арена для Юлії Тимошенко
Лідеру "Батьківщини" Юлії Тимошенко впізнаванність ні до чого, вона в неї давно вже є. До того ж, Тимошенко мріє виключно про перемогу, усе інше її не цікавить. Її не влаштує друге місце на президентських виборах, хоча і воно дає їй хорошу можливість провести у Раду значно більшу кількість депутатів, ніж є у неї є зараз.
Юлія Тимошенко прагне лише перемоги на виборах
Тимошенко цікавить виключно перемога. А для свого висунення у президенти вона обрала символічну дату – 22 січня, день соборності України. Отже, Тимошенко тепер вже офіційно вступає у гру, як кандидат.
"Томос-тур" Петра Порошенка
Тим часом, президент Петро Порошенко не поспішає подавати документи до Центральної виборчої комісії. І для цього є пояснення: зараз він продовжує поїздки по Україні із представленням нещодавно отриманого Томоса про автокефалію для Української православної церкви.
Порошенко ще не зареєстрований у якості кандидата, тому йому складно дорікнути, що він використовує церкву у своїй агітаційній кампанії. Але так воно і є. Не менш цікавою є і регіональна специфіка агітації президента. Якщо на заході й у центрі, триває "Томос-тур", то на сході й на півдні Порошенко сподівається на підтримку мерів великих міст. І першим цю підтримку висловив мер Харкова Геннадій Кернес.
Порошенко продовжує тур Україною
В інтерв'ю журналу "Новое время" він заявив, що не буде піднімати тему Томосу, а розповідатиме виборцям, що зробив Порошенко для будівництва метро та інших інфраструктурних об'єктів у місті. Логіку Кернеса можна зрозуміти, проте не треба забувати, що мер Харкова завзято підтримував Віктора Януковича та Антимайдан.
Натомість Порошенко ж був обраний, як політик, який підтримував революцію гідності. Така комбінація і союз з Кернесом безперечно допоможуть президенту здобути додаткові голоси у Харкові, але разом з тим, він може втратити голоси виборців з інших регіонів.
"Прокол" Володимира Зеленського
У центрі уваги нещодавно опинився ще один кандидат у президенти – Володимир Зеленський. Але це не та увага, якої він прагнув. Журналісти програми розслідувань "Схеми: корупція в деталях" виявили, що компанії, пов'язані з Зеленським продовжать працювати у Росії, попри чисельні заяви кандидата про зворотне.
Незареєстрований кандидат у президенти Володимир Зеленський
Шоумен є співзасновником кіпрської компанії, яка у свою чергу володіє трьома російськими компаніями. Коментуючи цю інформацію, Володимир Зеленський продемонстрував, що не вміє відповідати на незручні запитання журналістів.
Зрештою, він визнав в інтерв'ю "Українській правді", що інформація, яку знайшли Схеми відповідає дійсності. Попри величезну радість опонентів Зеленського, навряд чи цей сюжет вплине на його рейтинги. Його цільова аудиторія – це молодь і ті, хто проти всіх.
Та політику Зеленському не завадило б навчитися спілкуватися із журналістами, а не тільки з фанатами, відповідати за свої дії та вчинки та звітувати перед суспільством. До речі, це стосується усіх кандидатів у президенти.