Колективна кібербезпека: п'ять небанальних порад, як протидіяти шахраям і кіберзлочинцям

На перший погляд. Адже сьогодні, використовуючи такі картки, шахраї-кіберзлочинці виманюють з кишень українців сотні тисяч гривень. Як, використовуючи ваші телефони, злочинці знімають з банківських карток десятки тисяч гривень та чи можна цьому запобігти? Як цьому протидіяти та що робити, щоб бути захищеним в кібепросторі ХХІ століття?

Читайте также: Державні фінанси співають романси: що показав звіт про виконання бюджету за перше півріччя

Кіберзлочинність в Україні зростає: за три роки кількість лише зареєстрованих злочинів зросла майже у п'ять разів. При цьому до суду зазвичай доходить лише третина справ, а притягнутих до відповідальності кіберзлочинців – ще менше. Мережа інтернет перетворилася на простір, перебувати в якому, не знаючи елементарних правил кібергігієни, стало просто небезпечно.

Працює одна з таких схема наступним чином. Спочатку злочинець через кол-центр мобільного оператора привласнює ваш номер телефону та фактично вимикає вашу sim-карту. Зазвичай це відбувається вночі, коли телефоном ви не користуєтеся. Злочинці вигадують неймовірні історії для операторів кол-центру – щоб приспати увагу та змусити діяти швидко і без уточнень чи зайвих питань.

За кілька хвилин порушник отримує доступ до фотографій та поштових ресурсів, паролі до яких відновлюються через смс-повідомлення. Ще хвилина – і чиняться спроби зламати мобільні додатки банків, встановлених на вашому смартфоні. Деякі з них виявляються слабо захищеними, або ж ваші кодові питання та відповіді на них – зафіксовані на ваших же хмарних сервісах.

Отримавши доступ до банківської картки, злочинці діють швидко – виводять кошти в так звані онлайн-казино, або ще гірше – беруть на вас онлайн-кредити у дуже поширених нині компаній. Тобто за 30 хвилин нічних маніпуляцій тільки через одну sim-карту один злочинець може здійснити операцій на понад 50 тисяч гривень! Правоохоронці зізнаються: звернень від громадян, на чиї прізвища через такі або схожі схеми, були оформлені онлайн-кредити, тисячі. Грошима скористалися злочинці, а повертати їх із чималими відсотками доводиться ошуканим громадянам.

І це лише одна поширена нині схема. Насправді їх сотні: використовуючи усі можливі способи, зламуючи бази даних банків, злочинці крадуть гроші з карток, дані з комп'ютерів, інформацію з телефонів, запускають віруси-вимагачі, шантажують компанії. І якщо у випадку із звичайним українцем, якого за ніч позбавили грошей, йдеться про кілька тисяч гривень, то у випадку із масштабними кіберзлочинами – про сотні мільйонів доларів.

Так, минулого 2017 року у США було викрито мережу хакерів, яка завдала збитків на півмільярда доларів. Очолював її, на жаль, українець. Експерти переконують: незабаром терористи перестануть бути загрозою номер один, їх посунуть шахраї та хакери, що діють в мережі інтернет. Адже, незважаючи на віртуальність злочинів, які вони скоюють – збитки завдаються цілком реальні. За оцінками фахівців, через кіберзлочинців щороку світова економіка втрачає понад 100 мільярдів доларів.

Що ж стосується українського кіберпростору, то найпоширенішими у нашій мережі залишаються шахрайства із продажем вигаданих товарів, виманюванням інформації з карток та онлайн-кредитуванням. Обмеження та заборони тут не діють. Тому, аби максимально убезпечити себе від небажаних наслідків у кіберпросторі, варто дотримуватися важливих елементарних правил, простою мовою – кібергігієни.

Не передавайте стороннім та навіть близьким свої персональні дані, паролі, коди підтвердження з смс для операцій із картками. Не довіряйте повідомленням про виграші в лотереях, перевіряйте інформацію за офіційним номером банку, не завантажуйте сумнівні файли, користуйтеся ліцензійним програмним забезпеченням. Це прості поради, які, на жаль – спрацьовують не завжди. Тому варто дослухатися і до небанальних. Вони, можливо, певним чином ускладнять користування інтернетом загалом чи смартфоном зокрема, але збережуть ваші дані та гроші.

1. Налаштуйте подвійну аутентифікацію для пошти та акаунтів у соціальних мережах та месенджерів, якими ви користуєтеся.

2. Для входу в акаунт, окрім пароля, налаштуйте відправлення на ваш мобільний телефон смс із одноразовим кодом.

3. Для посилення захисту користуйтесь більш надійними способами співпраці із мобільним оператором – наприклад, контрактним підключенням: у такому випадку відключити картку зможете тільки ви, лише у сервісному центрі оператора, а не через дзвінок.

4. Шифруйте свої дані через небанальні кодові запитання та відповіді.

5. Не фотографуйте свою банківську картку, не зберігайте у хмарах скан-копії паспортів, ідентифікаційного коду, не вносьте у записник смартфона жодних паролів: менше конфіденційної інформації у вашому смартфоні – більше шансів, що злочинці до неї не дістануться.

Дотримання цих індивідуальних правил гарантує не лише вашу безпеку. У кібергігєні – все як у звичайній: коли кожен окремий імунітет формує колективний. Тобто, чим уважніше та безпечніше поводитиме себе у кібепросторі кожен, тим відчутнішою буде колективна кібербезпека країни.

Формується вона, звичайно, не тільки культурою поводження в мережі окремого громадянина, але й компаній. Адже якщо сьогодні співробітники фірми чи, наприклад, державного органу і досі користуються не ліцензованим програмним забезпеченням, поштовими скриньками сумнівного російського походження, соціальними мережами країни-агресора або ще гірше – антивірусами виробництва північного сусіда, жодні рекомендації можуть не допомогти. Незнання елементарних правил кібергігєни у тому числі призводить до катастрофічних наслідків для держави.

Згадаймо як два роки тому здійснювалися хакерські атаки на мінфін, Держказначейство, Укренерго. Вони спричинили мільйонні збитки, відключення електроенергії. Інший приклад – сумнозвісний вірус "Petya", який поклав в Україні усю електронну базу транспортної системи – "Укрзалізниці", столичного метрополітену та аеропортів. Загалом вірус пошкодив 12 тисяч комп'ютерів, а загальні збитки від нього у всьому світі сягнули понад вісім мільярдів доларів.

Читайте также: Агровиробники в Україні: чому держава нищить курку, яка несе золоті яйця

Всі експерти сходяться в одному – ці атаки мали російський слід, а слабкий кіберімунітет українських користувачів лише полегшив задачу злочинцям. Так, держава, безумовно, повинна реагувати на ці загрози шляхом якісних, не декларативних, а реальних законодавчих механізмів. Проте сучасні війни – не на полі бою. Вони в мережі. І захищаючи себе зокрема – ви захищаєте країну загалом.