Не про себе і не про інститут. Про медреформу, а саме про лікування раку після запуску другого етапу. Не про психіатрію і туберкульоз, а про рак – другу причину від, якої найчастіше помирають, на який хворіють 1 млн українців та українок і який фінансово найтоксичніший серед усіх хвороб.
Зверніть увагу! МОЗ "згортає" другий етап медреформи, або Все стане стабільно погано
Моя особиста відповідальність під час роботи групи лікарів при президенті була оцінити стан підготовки і ймовірні наслідки запропонованих змін у фінансові гарантії надання онкологічної допомоги після 1 квітня. Усі головні лікарі регіональних онкологічних центрів країни були в процесі оцінювання майбутніх, на той час, фінансових гарантій.
Полегшило ситуацію те, що статистика онкологічних пацієнтів стала з року в рік з приростом в 3-4%. Ми моделювали ситуації, бюджети, відносини та відповідальність. На більшість питань тоді отримали відповіді, на деякі до сих пір ні. Усі причетні розуміли, що держава на сьогодні заплатити реальну вартість лікування онкологічного пацієнта не може і те, що тариф за послугу далекий від ринкового.
Розуміючи невідворотність змін, основною пересторогою була наше українське гасло "аби не гірше" – не гірше ніж у 2019 році.
З наших розрахунків виходило приріст у фінансуванні онкоцентрів від 10% до 200%, залежно від регіону. І це я не вдаюся у подробиці, що входить у тариф НСЗУ, що покриває місцевий бюджет, кількість підписаних пакетів, майбутню оптимізацію кадрів, ресурсів тощо.
Настало 1 квітня і НСЗУ перерахувало і публічно показало кошти кожного онкологічного закладу. І це без врахування ліків, які постачаються централізовано, невчасно, але базовими хіміопрепаратами онкоцентри забезпечені, і коштів місцевих бюджетів.
Не гірше…. навіть краще. У кожного директора онкологічного КНП є запитання. Але фінансування лікування онкологічних пацієнтів збільшилося. Крапка.
Програмою медичних гарантій наявних грошей не вистачало, щоб покрити у повному обсязі необхідні базові дослідження та курси хіміо- та променевої терапій, а також хірургію, але наші пацієнти витрачали б в рази менше власних заощаджень на своє лікування.
Якщо загалом – у 2020 році НСЗУ на 70% збільшила обсяг фінансування для лікування онкологічних захворювань у порівняні з 2019. Так, це не покриває 100%, але збільшення на 70% у порівнянні з усім 2019 роком.
До теми: Стоп медреформі: хто заплатить за цю помилку влади
Нам пропонують (сподіваюсь тільки пропонують) рівень фінансування у 2020 році на рівні субвенцій 2019 року, що суттєво зменшить бюджети онкологічних диспансерів на проценти, а в деяких випадках в рази.
Наприклад, Одеський обласний онкодиспансер отримав торік за субвенцією 62 млн грн, а у 2020 році за Програмою медичних гарантій – 259 млн грн. За умови скасовування медреформи і поверненню до історичного фінансування, щомісячно цей онкодиспансер недоотримуватиме по 23 млн грн.
Не можна забирати кошти у онкохворих і онкоцентрів, а потім їхнім коштом дофінансовувати неефективні лікарні.
Тепер про головне: як пояснити онкопацієнтам і лікарям-онкологам, що зміна, скасування, відтермінування реформи, яка призведе до істотного зменшення фінансування онкологічних захворювань – це правильний крок, навіть якщо він політичний?