Цього разу на глядачів очікує справжній сюрприз: на відміну від класичних постановок, які здебільшого представлені у репертуарі театру, герої "Севільського цирульника" опиняться зовсім в іншому часі. А ось в якому саме – в теперішньому чи у майбутньому, доведеться здогадатись.
Читайте також: "Французька весна": в Україну їде зірковий ешелон
Завісу таємниці привідкрив режисер-постановник – головний режисер театру Анатолій Солов'яненко:
Севільському цирульнику" Россіні понад 200 років. Попри провал першого показу опери, вона є однією з найпопулярніших творів світової класики. Два століття успіху – це величезний термін. Ця комічна історія воістину позачасова і позапросторова. Саме такою я і хотів представити її українському глядачеві.
Він також відзначив, що з музикою "Севільського цирульника" знайомий ще з дитинства. Для нього це не буде новизною, бо у 2005 році як режисер вже ставив цю оперу у Донецьку.
Зараз відчув необхідність і бажання подивитися на цю історію під новим кутом зору, піти на своєрідний експеримент, – каже Солов'яненко і додає, – саме тому, ми зі сценографом вистави Андрієм Злобіним та художником костюмів Ганною Іпатьєвою перенесли дію у такий собі модерновий простір, позбавлений будь-яких визначених ознак часу і місця. Жодної конкретики. Хіба що, це точно не минуле. Але може трапитися у майбутньому. І не просто "може", а трапиться обов'язково.
Неймовірні декорації до опери "Севільський цирульник"
Читайте також: У Києві покажуть виставку картин політв'язня Сущенка: коли та де вона проходитиме
Уже сформовано кілька складів виконавців. Анатолій Солов'яненко дуже задоволений, що початок роботи над постановкою твору дав можливість познайомитись з дуже перспективним молодим тенором Анатолієм Погрібним:
Дуже цікава особистість, прекрасний музикант, чиї вокальні можливості легко справляються зі складною технікою, притаманною музиці Россіні. Анатолій співає у капелі "Думка", кілька сезонів тому дебютував у партії Альмавіви у Національній опереті, але найважливіше – має досвід участі у відомому россініївському фестивалі в Пезаро, в рамках якого виконував партію Кавалера Бельфіоре з "Подорожі до Реймса". Решта виконавців – це солісти Національної опери України, яких добре знають наші глядачі. Дмитро Іванченко – Альмавіва. Два Ігорі – Євдокименко та Мокренко – у ролі Фігаро.
Склад виконавців партії Дона Базіліо, окрім досвідчених Сергія Магери, і я сподіваюся в подальшому – Тараса Штонди, поповниться двома виконавцями, які раніше не співали цю партію – Сергієм Ковніром та Володимиром Тишковим.
Партію Розіни виконуватимуть: Лілія Гревцова, Ольга Фомічова, Сусанна Чахоян. Сподіваюся, що у подальшому Розіну співатиме і Тамара Калінкіна, яка зараз працює над підготовкою цієї партії.
Бартоло – Андрій Маслаков і Дмитро Агеєв, у подальшому і Тарас Бережанський. А партію Берти – наші провідні мецо-сопрано: Анжеліна Швачка, Тетяна Пімінова, Ірина Петрова.
Дуже багато працюємо з диригентом-постановником вистави Миколою Дядюрою. Наше завдання стилістично дотриматися всього, що закладено у партитурі Россіні, і водночас – не загубитися у певних стереотипах та "заграних" штампах.
Головний режисер театру сподівається, що глядачі Національної опери України побачать справді музично-витончену і візуально цікаву виставу.
Читайте також: Любовні пристрасті в Національній опері України