Враховуючи, що виділити нардепів від СН на законодавчому рівні в окрему касту апріорі неможливо, нові правила, що посилюють покарання за прогули, кнопкодавство та інші "витівки", торкнуться всіх без винятку парламентарів. Наскільки ж ефективними виявляться превентивні заходи?
Читайте також: Після поліграфу: які пристрасті киплять у фракційному таборі "слуг"
Наступ на "кнопкодавів"
Нещодавно кілька нардепів від провладної СН потрапили в об'єктиви камер в момент голосування "за себе і того хлопця". Політопоненти "слуг" з інших фракцій, які, втім і самі не раз були помічені в кнопкодавстві, зажадали, щоб порушники регламенту склали мандати. Зрештою, кнопкодави публічно вибачилися і пообіцяли перерахувати свої місячні зарплати на благодійні цілі. Однак в Офісі президента (ОП) цю історію, яка явно не додає електоральних балів "Слузі народу" і персонально Володимиру Зеленському, з яким безпосередньо асоціюється дана політсила, не забули і вирішили врегулювати питання кнопкодавства на законодавчому рівні.
Днями Рада включила зелене світло проєкту закону (автори – нардепи від СН), що передбачає введення штрафів за неперсональне голосування. Після набарння чинності документа, тим власникам мандатів, хто вирішить голосувати не тільки за себе, але і за своїх колег, доведеться сплатити штраф у розмірі від 51 до 85 тисяч гривень. Прописана наступна процедура: апарат Верховної Ради повинен забезпечити відеозйомку в парламенті таким чином, щоб можна було встановити факт кнопкодавства. Головуючий на пленарному засіданні встановлює присутність нардепа в сесійній залі та в разі його відсутності повідомляє про факт кнопкодавства. Картку вилучають, з цього приводу звертаються в Держбюро розслідувань (ДБР).
Порушивши закон, нардеп не тільки виплатить штраф, а й отримає навздогін ярлик "злочинець", або "кнопкодав", підкріплений законом України. Це дасть привід його політичним опонентам дискредитувати його і політичну силу, яку він представляє. І, зрозуміло, що це точно не допоможе нардепу на наступних виборах, особливо мажоритарнику. Слід зазначити, що представники "медведчуківської" ОПЗЖ пропонували ввести кримінальну відповідальність (2 роки умовно) за кнопкодавство, проте їх пропозицію "зарубали" ще на комітетському рівні.
Забрати зарплати у прогульників
Введення штрафів за персональне голосування – не єдиний законодавчий "батіг" для чинних парламентарів. Під завісу жовтня були прийняті зміни в закон "Про статус народного депутата України" і в регламент ВР щодо припинення відшкодування нардепам витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань або засідань комітетів.
Документ вже підписав Володимир Зеленський і незабаром він набере чинності. Позбавляти зарплати планується не тільки тих володарів мандатів, хто не ходить на засідання Ради, але і тих, хто ходить, але, з якихось причин, не голосує. Наприклад, якщо народний обранець протягом календарного місяця протягом однієї чергової сесії ВРУ без поважних причин не візьме особистої участі в більш ніж 30% голосувань на пленарних засіданнях або в більш ніж 50% засідань свого комітету, він позбудеться місячної зарплати. Це буде відбуватися за розпорядженням спікера, який візьме до уваги рішення регламентного комітету, а той у свою чергу повинен спиратися на дані апарату Ради про відвідуваність. Облік участі парламентаріїв в голосуваннях ведеться за допомогою електронної системи "Рада", а дані такого обліку (у відсотках) оприлюднюються за кожен день пленарних засідань на офіційному веб-сайті єдиного законодавчого органу країни.
"Реанімація" імперативного мандату
Втім, "штрафні" закони через не персональне голосування і прогули – лише вершина дисциплінарного айсберга. Нещодавно Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду (КСУ) проєкт змін до Основного закону, який дозволяє позбавляти повноважень парламентарія за не особисте голосування і прогули.
Зокрема, в разі, якщо КСУ в своєму висновку дасть "добро", то в ст. 81 Конституції може з'явитися пункт про те, що причиною дострокового припинення повноважень члена ВР стане його відсутність без поважних причин на третині пленарних засідань Ради або засідань парламентського комітету, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії. У такій ситуації повноваження припиняються за рішенням Верховного суду (ВСУ). Тобто, депутати, які регулярно ігнорують пленарні засідання, будуть ризикувати втратити "святая святих" – мандат.
Проте не факт, що рішення про механізм позбавлення мандатів за прогули буде прийнято в оперативному порядку. По-перше, робота КСУ понад місяць паралізована через відхід звідти трьох членів по закінченню повноважень. По-друге, в КСУ тривають суперечки навколо посади голови суду, яку Окружний суд повернув Станіславу Шевчуку і якого зараз просто не допускають на робоче місце...
Загалом, окрім вищеописаних законодавчих механізмів, покликаних тримати нардепів в "тонусі", в кулуарах говорять, що з подачі Банкової, вже найближчим часом керівництво фракції "Слуга народу" відновить роботу над законопроєктом про посилення імперативного мандату, щоб можна було позбавляти депутатських повноважень у разі виходу або виключення з фракції не тільки нардепів, обраних за партійними списками, але і мажоритарників, яких партія висунула на виборах.
За нашою інформацією, курувати питання по "продавлюванню" цього проєкту закону буде перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко. На даний момент, як каже наше джерело в пропрезидентській фракції, проти впровадження норми про імперативний мандат категорично виступають близько двох десятків нардепів-списочників і близько 80-ти мажоритарників. Всього у фракції СН 252 члена, з яких 130 обрані в мажоритарних округах. Тобто, без голосів мажоритарників, дати "імперативному" законопроєкту путівку в життя практично неможливо. Це – з одного боку. З іншого боку, за попередніми "розкладами", дефіцит становить усього лише 74 голоси, які Офіс президента, повільно але впевнено просуваючи імперативний законопроєкт, може компенсувати за рахунок інших "дружніх" фракцій і нардепів, які не мають фракційної прописки.
Вас також може зацікавити: Нардеп Радуцький листувався з пранкером про доплату в конвертах "слугам народу": фотодоказ
Неконтрольовані процеси у "Слузі народу"
Биття по депутатському гаманцю, а головне – реальна загроза позбавлення мандата, за задумом Банкової, повинні приструнити норовливих "слуг", які останнім часом все частіше пливуть проти загальнофракційної течії.
З іншого боку, слід очікувати жорсткого опору з боку значної частини президентської фракції щодо питання введення імперативного мандату. Якщо перегнути палицю – в "Слузі народу" вже зараз можуть розпочатися неконтрольовані відцентрові процеси. Власне, вже й сьогодні можна говорити про їхній старт.
Лакмусом стало голосування по одіозному нардепу з групи "За майбутнє" Ярославу Дубневичу, якого звинувачують у схемах, що завдали бюджету збитків у розмірі 93 млн гривень. З 252-х членів фракції "Слуга народу" за арешт Дубневича проголосували тільки 208 депутатів, ще 11 утрималися, а решта і зовсім не тиснули кнопки в годину "Х". Серед тих, хто вирішив просто проігнорувати таке важливе для Банкової голосування, – представники умовної групи Коломойського: колишні журналісти "1+1" Олександр Дубінський і Ольга Василевська-Смаглюк, а також екс-гендиректор плюсів" Олександр Ткаченко. Таким чином, стала очевидною координація дій підгрупи Коломойського в "Слузі народу" з групою Палиці "За майбутнє", в яку входить сам Дубневич.
Олександр Дубінський / Фото LIGA.net
Очевидно, що категорична відмова "людей Коломойського" в СН голосувати за арешт Дубневича, про що клопотав призначений Зеленським генпрокурор Рябошапка, ще більше посилить розкол всередині пропрезидентської фракції. Як розповів нам один із нардепів зі "Слуги народу" (близький до Банкової), глава ГПУ всіляко відтягував "справу Дубневича", відмовляючись підписувати подання про позбавлення одіозного нардепа недоторканності і притягнення його до кримінальної відповідальності, посилаючись на слабку доказову базу НАБУ. "Розуміючи подальшу безперспективність справи, генпрокурор, тим не менш, поставив автограф під поданням на Дубневича під тиском Офісу президента. Для Банкової було важливо показати, що і без голосів групи Коломойського в СН, а також без підтримки групи "За майбутнє" (до речі, ЗМ не голосували за ряд важливих президентських ініціатив, а також за бюджет-2020) у Володимира Зеленського знайдуться голоси для просування потрібних законодавчих ініціатив. Голосування по Дубневичу – це сигнал Коломойському про те, що його парламентська акція насправді не така вже й "золота" як він це намагався піднести. Грубо кажучи, Ігоря Валерійовича поставили на місце", – говорить наше джерело в СН.
Наразі представники групи Коломойського активно розкручують тему відставки Руслана Рябошапки з поста генпрокурора. Звісно, свої "наїзди" на главу ГПУ безпосередньо не пов'язують зі справою Дубневича. "Генпрокуратура остаточно втрачає довіру. Закрито справу проти детектива НАБУ, який "злив" кримынальну справу проти сина Свинарчука-Гладковського. При цьому Рябошапка спробував прикрити цю історію зверненням щодо зняття недоторканності з Дубневича, хоча ще недавно відмовлявся підписувати йому підозру через нестачу доказів і ризику розвалити справу в суді. З огляду на ці факти, а також покривання вбивць особисто генпрокурором, підписав проєкт постанови про недовіру Рябошапці", – заявляє нардеп Олександр Дубінський. Подання про недовіру підписав також Макс Бужанський – один зі спікерів Коломойського в Раді.
Згідно з регламентом Верховної Ради, потрібно зібрати підписи 150-ти нардепів, щоб парламент виніс питання щодо недовіри генеральному прокурору на голосування. Цих голосів у Коломойського, як не крути, немає. Тим більше, немає необхідної підтримки в 226 голосів, необхідних для того, щоб зробити Рябошапку генпрокурором з приставкою "екс". Інше питання, що тепер у Банкової, яка, за нашою інформацією, на даний момент ні за яких умов не збирається "зливати" Рябошапку, виникне необхідність домовлятися з Пінчуком, щоб "Голос", формально перебуваючи в опозиції, підставляв в потрібний момент своє плече "слугам". Але потрібно врахувати, що і крім "Голосу", в унісон зі "Слугою народу" часто голосують позафракційні (33 нардепа) і "Батьківщина" (24).
Тобто, зберігаючи загальну вивіску монобільшості, Зеленський без особливих зусиль може вивести з парламентської гри Коломойського, приймаючи важливі рішення, не вдаючись до допомоги його людей. Коломойський, будучи досвідченим "комбінатором", не може цього не розуміти. Ймовірно, саме тому в кулуарах поповзли чутки, що Коломойський зараз акумулює всі ресурси на прийдешні місцеві вибори, щоб, провівши "своїх" на регіональному рівні, тиснути на центральну владу в особі, насамперед, Володимира Зеленського.
Цікаво: Конфлікт між Зеленським та Коломойським: до чого це призведе