За нами постоянно следят из России

Рішення КСУ і проросійські сили: про, яку загрозу ми забули?

Їх мета – провокування протистояння в суспільстві та політикумі. В ідеалі для них – з вихлюпуванням насильства на вулиці. Бо так легше опанувати Україну. Як на початку 20 століття у протистоянні гетьмана та директорії. Тому полум'яних звинувачувачів один одного просто прошу задуматися: на чий млин воду лиємо?

Важливо! Зрадники в мантіях: як вирішити ситуацію з КСУ

Ключова валюта в процесі пошуку компромісного рішення – довіра. Довіри між політичними гравцями немає, вони конкуренти.

Мало хто з них здатен наступити на горло власній пісні заради збереження країни. Не кажучи вже про колаборантів ОПЖЗ та "За майбутнє" Коломойського. Коли між собою не знаходить спільної мови і суспільство – ще гірше. Арбітра немає, варто шукати формат діалогу, який дасть можливість висловитися всім, хто готовий співпрацювати. Без домінування жодного гравця, бо ніхто не має ні сил, ні повноважень прийняти рішення одноосібно. Національний круглий стіл був хорошим прикладом у 2013 році, як на мене.

Зараз важливо спільно шукати вихід. Чітко заявити: бюджет, кадрові призначення та все інше лише після узгодження кроків щодо подолання конституційної кризи. Бо за поточкою, ми точно втратимо шанс переломами ситуацію в інтересах Україні.