Для цього Мінекономіки має повідомити про це Мінфін офіційною "засилкою" у макропрогнозі, який потрібно подати до 2 березня у межах бюджетної резолюції, розповіла Маракарова в інтерв'ю виданню Finclub.

До слова: У 2019 році уряд зекономив мільярди гривень на виплаті державного боргу: деталі

Крім того, вона розповіла, чи новий курс буде братися до уваги для перегляду поточного державного бюджету. Міністерка наголосила, що хоча курс і є одним з найбільших чинників впливу на держбюджет, він не єдиний показник, який суттєво відхилився від прогнозу.

Також важливі показники прогнозу імпорту, споживання, інвестицій тощо. У нас інфляція, наприклад, вийшла нижчою, ніж той коридор, який прогнозував Нацбанк,
– зауважила Оксана Маркарова.

За її словами, закладений у макропрогнозі імпорт маву би зростати на 11,3% у доларовому еквіваленті за курсу 27 гривень за долар. Втім у січні 2020 року імпорт зріс лише на 1%, а різниця наявного курсу з прогнозом становить 3 гривні.

"Це об'єктивні чинники, які вимагають аналізу і роботи тих, хто займається макропрогнозом. Коли його змінять, ми зрозуміємо, яким чином потрібно відкоригувати бюджет", – пояснила міністерка фінансів.

Вона також підкреслила, що у Бюджетному кодексі є декілька підстав для перегляду державного бюджету, однією з яких є і суттєвий перегляд макропрогнозу.

Цікаво: Як зміцнення гривні вплинуло на розвиток української економіки: пояснення НБУ

Урядовиця певна, що враховуючи останній макропрогноз від Нацбанку, оприлюднений 30 січня, варто очікувати, що макропрогноз Мінекономіки матиме суттєві відмінності від показників, які враховані у державному бюджеті.

Отже ми вже готуємося і аналізуємо виконання доходів за перший місяць. Хоча січень не завжди є показовим,
– резюмувала Оксана Маркарова.

Який курс закладено у держбюджеті та в чому проблема?У державному бюджеті на 2020 рік закладено прогноз середньорічного курсу національної валюти на рівні 27 гривень за долар. Втім за перші два місяці року він не підіймався вище за позначку у 25 гривень 10 копійок.

З певного боку те, що курс є вищим ніж прогнозувалося, є навіть плюсом і дозволяє економити гроші, наприклад, при торгівлі з іншими країнами, поверненні зовнішніх боргів тощо. Та проблема у тому, що зекономлених грошей начебто і не існує – згадки про них немає ніде у дердавному бюджеті, а отже і не передбачено, на що їх можна було б витратити.