Всі умови лише сприяють стабільності гривні

Наприкінці липня голова Нацбанку Валерія Гонтарева бадьоро відрапортувала, що курс гривні щодо долара зміцнився аж на 7,4%. Все відбулося, звичайно, завдяки ефективній політиці НБУ. Також вона спрогнозувала ріст ВВП до кінця 2016 року на 1,1%. Для зміцнення гривні дійсно були всі підстави. Як зауважив у коментарі сайту економічний експерт Андрій Новак, уже майже рік немає жодних підстав для девальвації. Навпаки є всі умови для стабільності і зміцнення гривні.

За його словами, на курс будь-якої валюти впливає кілька факторів, і на сьогодні, якщо говорити про гривню, всі вони мають позитивну динаміку. Перший – зовнішній експортно-імпортний баланс, який за перше півріччя 2016 року склав плюс більше мільярда доларів.

Другий – платіжний баланс, який, крім торгівлі, враховує прямі фінансові потоки – притік і відтік валюти. Завдяки зовнішній великій масштабній фінансовій допомозі платіжний баланс України, зауважує Новак, знаходиться також у плюсі і складає майже мільярд доларів. Третій фактор – державний борг. Минулого року, нагадує експерт, Україна отримала реструктуризацію боргу зі списанням 20%. Це також позитивно для гривні.


Вже рік є всі передумови для зміцнення гривні

Водночас Андрій Новак критично оцінив прогнози зростання ВВП. Як зазначив експерт, такий ріст нереалістичний, оскільки в кількох важливих секторах у першому півріччі відбулося падіння.

За підсумками першого півріччя зафіксований практично нульовий зріст ВВП – 0,1 %. В червні зафіксоване падіння промислового виробництва – майже на 4% в порівнянні з попереднім місяцем. В першому півріччі зафіксоване падіння в тому секторі, де навіть в кризові роки був ріст – аграрному, який у порівнянні з першим півріччям 2015 року склав мінус 0,3 %, – зазначив він.

При цьому експерт підкреслив: щоб на кінець року зріст був 1,1 %, треба серйозний поштовх для економічного розвитку. Але для цього треба було щось змінити в економічній системі. Тому було б добре, щоб ріст ВВП на кінець року склав 0,1-0,5 %.

Новак жорстко розкритикував економічну політику урядів Яценюка і Гройсмана та Нацбанку. На його переконання, високий курс гривні щодо долара – результат багаторічної неправильної курсової політики, яка була спрямована на те, що час від часу девальвували гривню заради інтересів експортерів.

Психологічний фактор і штучна девальвація гривні

Дійсно, не минуло і місяця (!) після "оптимістичної" заяви Валерії Гонтаревої, як гривня знову почала знецінюватися, і українці щодня спостерігають подальше підвищення курсу долара. Прес-служба НБУ одразу повідомила: не хвилюйтеся, це ситуативні коливання.

Ці коливання мають ситуативний характер на тлі зовнішньополітичної ситуації. Вони не пов'язані з фундаментальними факторами,
– запевнили в Нацбанку.

На світовому та внутрішньому ринках, згідно з повідомленням, ситуація залишається сприятливою. Це сприяє падінню темпів інфляції. Зниження цін на нафту та покращення енергоефективності економіки призвело до скорочення імпорту, а високий урожай зернових та позитивна динаміка на світових ринках сталі та залізної руди – на зростання експортних надходжень.

Та українці в 2014-2015 роках на власних гаманцях добре відчули, чим обертаються такі "заспокійливі" повідомлення НБУ. Кожного разу, коли Гонтарева заявляла, що підстав для зросту курсу іноземних валют немає, наступного дня гривня падала ще більше. Тому особливих підстав для довіри Нацбанку в таких прогнозах немає. Крім того, зниження цін на нафту аж ніяк не вплинуло на ціну бензину, а, відповідно, на споживчі ціни, які залишаються високими і постійно зростають.

Втім, як зазначив економічний експерт Борис Кушнірук, дійсно фундаментальних причин для падіння гривні немає. Діє психологічний фактор. Перший – класична гра українських експортерів, особливо аграрників, які зацікавлені в тому, щоб гривня падала. Тоді вони отримують більший прибуток. Другий фактор – не вирішено остаточно питання щодо надання МВФ Україні кредитного траншу. І це створює негативні очікування. Третій – військовий. Розмови про те, що Росія може розпочати масштабний наступ на Донбасі, негативно вплинули на курс гривні.

На переконання Кушнірука, хвилюватися не треба. Необхідно набратися терпіння, і восени курс стабілізується.

Та його думку не поділяє Андрій Новак, який вважає, що девальвація – штучна і є справою рук нового уряду Володимира Гройсмана і старого керівництва НБУ.


Гройсман пішов шляхом Яценюка

Два місяці тому уряд подав бюджетну резолюцію на 2017 рік. На той момент курс гривні щодо долара складав 24,6. При цьому Кабмін закладає прогноз курсу – 27,2. Хоча жодних економічних причин для девальвації гривні немає. Тим більше такої серйозної – на 12%,
– наголошує він.

Причиною цієї штучної девальвації, переконаний експерт, є те, що новий Кабмін і НБУ вирішили йти по стежці своїх попередників. За рахунок легкого шляху – девальвації гривні, по-перше, наповнювати державний і місцевий бюджети. По-друге, задовольняти апетити фінансово-промислових груп, які орієнтовані на експорт. Тих, кого в Україні називають олігархами.

Власне, те, що інтереси звичайних українців мало турбують політиків і чиновників, вже давно відомо. Дивує цинізм нового уряду. Адже цілком зрозуміло, що падіння гривні так чи інакше вплине на споживчі ціни і комунальні тарифи, і восени більшості громадян буде не під силу забезпечити себе самим елементарним. Нова влада другий рік імітує проведення реформ. Натомість українці дедалі стають біднішими і змушені за власний рахунок, оплачуючи зі своєї кишені високі комунальні тарифи, купуючи товари за підвищеними цінами, задовольняти апетити політиків і чиновників.

Чому знецінюється гривня? Думка експертів

Борис Кушнірук, економічний експерт

На знецінення курсу гривні щодо долара впливає кілька психологічних факторів. Загалом же підстав для падіння гривні немає. З точки зору всіх факторів: торгівельного, платіжного балансу, стану бюджету тощо – причин для падіння немає. Є кілька психологічних факторів.

Перший фактор – класична гра українських експортерів, особливо аграрників, які зацікавлені в тому, щоб гривня падала. Тоді вони отримують великий дохід.

Другий фактор – досі остаточно не вирішено питання щодо надання МВФ Україні кредитного траншу. Хоча з точки зору стану золотовалютних резервів нічого критичного немає, але сам факт, що ми не отримуємо цього кредиту, створює негативні очікування. Дуже важливо, щоб уряд врегулював це питання і МВФ на початку осені надав нам перший транш в цьому році.

Третій фактор – військовий. Тривають розмови про можливе загострення ситуації на Донбасі. Є очікування, що почнеться велика війна з боку Росії. Це теж провокує падіння гривні. Хтось з інвесторів може не заводити валюту в Україну. Хтось навпаки – намагається купити більше валюти наперед.

Всі ці фактори не фундаментальні. Потрібно набратися терпіння і спокою, щоб не дати себе залякати падінням курсу гривні. Дочекатися, коли буде рішення МВФ по наданню траншу, а також з’ясується, що Росія не спроможна наступати. Тоді курс почне повертатися в коридор 24-25 за долар.

Таке падіння гривні – на 2-3% – не призведе до підвищення споживчих цін. Виробники не можуть собі дозволити підняти ціни, бо в них зменшаться продажі. Якщо долар підвищиться, приміром, на 10% – до 27-28 гривень, то це може викликати підняття цін. Але не бачу передумов для такого зростання.

Андрій Новак, економічний експерт

Нинішня девальвація гривні – на 100% штучний процес, що не має під собою жодних економічних причин.. Причина цієї штучної девальвації – новий Кабмін і НБУ вирішили йти по стежці своїх попередників. За рахунок легкого шляху – девальвації гривні, по-перше, наповнювати державний і місцевий бюджети. По-друге, задовольняти апетити фінансово-промислових груп, які орієнтовані на експорт. Тих, кого в Україні називають олігархами.

Рік немає жодних підстав для девальвації. Навпаки є всі умови для стабільності і зміцнення гривні. Є три речі, що формують курс будь-якої грошової одиниці. Всі ці фактори мають вже рік позитивну динаміку.

Перший – зовнішній експортно-імпортний баланс, який за перше півріччя 2016 року складає плюс більше мільярда доларів.

Другий – платіжний баланс, який, крім торгівлі, враховує прямі фінансові потоки – притік і відтік валюти. Завдяки зовнішній великій масштабній допомозі, платіжний баланс України знаходиться також в плюсі і складає майже мільярд доларів.

Третій фактор – державний борг. Минулого року Україна отримала реструктуризацію боргу зі списанням 20%. Це також позитивно для гривні.

Нинішня девальвація штучна і спланована, і це реалізує новий уряд разом із НБУ. Два місяці тому уряд Володимира Гройсмана подав бюджетну резолюцію на 2017 рік. На той момент курс гривні по відношенню до долара складав 24, 6. При цьому Кабмін закладає прогноз курсу – 27,2. Хоча жодних економічних причин для девальвації немає. Тим більше такої серйозної – на 12%.

Тобто, нинішній уряд, нічого не змінюючи, йде шляхом Кабміну Яценюка. Але такий шлях для всіх інших – українських громадян і вітчизняних підприємств, які не є експортерами, – девальвація – шкідливе явище. Але, вочевидь, інтереси громадян і українських промисловців не є пріоритетом для уряду Гройсмана.

В роботі чиновників немає жодної економічної логіки, то передбачити, якою буде ситуація восени, складно. Так званий план по девальвації гривні до 27,2, як мінімум, за долар, який вони заклали, важко спрогнозувати, коли вони хочуть досягнути цього курсу. Чи наприкінці цього року, на початку чи всередині 2017-го?

Подорожчання іноземних валют одразу запускає ланцюгову реакцію. Подорожчання імпорту, потім підвищення цін на послуги, і після цього – подорожчання вітчизняних товарів. Питання тільки в динаміці цього ланцюжка.

Падіння гривні, звичайно, може призвести до паніки серед населення. Коли громадяни бачать, що їхні гривневі доходи знецінюються, реакція – швиденько поміняти на тверді валюти або купити якийсь товар. Навіть якщо він і не потрібний. Якщо нічим не обґрунтована девальвація триватиме, то це може спровокувати ще вищі темпи падіння. У вересні, коли люди повернуться з відпусток, цілком можлива ситуація, схожа на панічну.

Читайте також: Як у міністерствах "чиститимуть" регуляторні акти: навіщо і кому це потрібно