Штучний інтелект (ШІ) – головний технологічний тренд кількох останніх років і залишиться ним надалі. Генеративний ШІ, що вміє створювати зображення, писати тексти та код, вести розмову, вже впливає на інтернет, ринок праці та загалом на все наше життя.

Навіть попри повномасштабне вторгнення, Україна не відстає у вивченні штучного інтелекту. Наша країна посідає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ШІ-компаній та відповідних фахівців, мовиться у дослідженні "AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта", яке провела консалтингова компанія Saturday Team на замовлення AI-ком’юніті AI HOUSE та інвестиційної групи Roosh за підтримки Мінцифри.

24 Канал вивчив дослідження та публікує головне з нього. Також розповідаємо, як наша команда вже використовує ШІ в медіасфері та повсякденній роботі.

До теми Папа Римський у Balenciaga та Ісус-креветка: як ШІ перетворює соцмережі на зомбі-інтернет

Україна – на другому місці серед країн Центрально-Східної Європи у галузі ШІ після Польщі. В Україні ШІ-фахівців та фахівчинь 307 000, а в Польщі, яка на першому місці, – 600 700.

Далі у списку йдуть Чехія (близько 233 000), Румунія (215 000) та Угорщина (193 600).


Україна серед лідерів за кількістю ІТ-спеціалістів / Інфографіка AI HOUSE та Roosh

За 10 років, з 2013-го по 2023-й, кількість спеціалістів зі штучного інтелекту та машинного навчання зросла уп'ятеро – з 970 людей до 5 200. Найбільше серед них молодих людей до 30 років – 67%.

Заробітні плати в галузях штучного інтелекту та машинного навчання – одні з найвищих серед усіх айтівців. Найбільші суми – 5 000 – 7 000 доларів – у Software Engineer Middle та Senior, NLP, AI, ML, DL Specialists Middle та Senior, Data Scientist Middle та Senior.

Водночас за даними IT Research Resilience, понад 20% від усіх IT-спеціалістів/ок перебувають за кордоном. Їхня частка збільшилася з 50 – 57 000 у 2022 році до 65 000 у 2023-му.

Без приватного сектору на поточний момент не буде науки, бо в ШІ-сфері вона йде прикладним шляхом, а завдання визначаються ринковими потребами. Є декілька напрямів співпраці. Один з них – співпраця з великими ІТ-компаніями. Ці компанії зазвичай зацікавлені у залученні студентів, часто починаючи навіть з першого курсу. Вони організовують ознайомчі сесії та пропонують літні стажування, надаючи можливості для навчання та розвитку. Хоч це ще не повна зайнятість, але роль стажера дає можливість продовжувати навчання та отримувати практичний досвід,
– каже Тімур Желдак, доцент, кандидат технічних наук, завідувач кафедри системного аналізу та управління у Національному технічному університеті "Дніпровська політехніка".

За десять років число продуктових компаній зросло на 273%, а сервісних – на 46%. Продуктові ШІ-компанії будують малі команди до 10 людей, а от 80% сервісних компаній наймають 10 – 50 працівників. 58% українських ШІ-фахівців працюють саме у сервісних компаніях.

Україна налічує 243 ШІ-компанії та посідає друге місце за кількістю таких компаній серед країн Центрально-Східної Європи. За останні чотири роки в Україні з'явилися 34 нові ШІ-компанії.


Інфографіка / AI HOUSE та Roosh

Порівняно з рештою європейських країн Україна має вищу концентрацію ШІ-стартапів у маркетингу, геймінгу та програмному забезпеченні для бізнесу. Це свідчить про накопичену експертизу українських фахівців у цих індустріях.

З початку повномасштабної війни значно збільшилась кількість defense tech стартапів, що використовують рішення штучного інтелекту. Зокрема, це стартапи Osavul, Swarmer, UA Dynamics, Zvook з інвестиціями від 125 000 до 1 млн доларів. Також запущено державний кластер Brave1, який сприяє розвитку оборонних високотехнологічних продуктів та залученню інвестицій.

55% офісів українських ШІ-компаній розташовано у Києві, де сконцентровано найбільший пул талантів – 47,5%. 12% офісів – у Львові, 9% – у Харкові, 6% у Дніпрі та 5% в Одесі. Три найбільші українські ШІ-стартапи оцінюються в понад 14,5 мільярда доларів, а дві українські ШІ-компанії стали єдинорогами. Це Grammarly, продуктом якої є мовний асистент, та People.ai – платформа з ШІ-аналітикою доходів.

До теми "Падіння Олімпіади": як Росія хоче зірвати Олімпійські ігри в Парижі за допомогою ШІ

Один з напрямів використання штучного інтелекту – покращення роботи журналістів. ШІ використовується у панелі сайту 24 Каналу з початку 2023 року, коли з'явився ChatGPT.

Спершу на сайті використовувався Easy-Peasy.AI, чиї АРІ були інтегровані до "адмінки". Це були допоміжні функції для формування SEO-блоків, рерайту і створення заголовків. Після презентації ChatGPT-4 TURBO редакція кардинально змінила підхід. Стало зрозуміло, що ШІ – це не просто про допомогу, а й про втілення ідей, які раніше здавалися чимось із наступного століття.

Тоді ми добрали нових спеціалістів, у нас зʼявився окремий product owner, який відповідає за напрямок роботи з ШІ. Далі ми всією редакцією склали лонг-ліст наших, як нам здавалося, "не втілюваних" бажань і ідей. З часом речі, які ми вважали чимось нереальним, стали нашою редакторською буденністю. Наприклад, напередодні виходу цього тексту у нас в адмінці зʼявилася інноваційна можливість – надиктовка новини з голосу і швидка її публікація. Це значна економія часу, можливість дати новину максимально швидко,
– розповідає заступниця головного редактора 24 Каналу Вероніка Гавриленко.

Із найголовніших наших нововведень на сайті, які видно усім читачам, – короткий огляд новин і озвучка. Огляд робиться для 70 – 80% новин, а озвучка наразі в тестовому режимі виходить для 40 – 50 новин на день.


Інтерфейс голосового запису швидкої новини на 24 Каналі

У недалекому майбутньому на сайті 24 Каналу планують озвучувати 75 – 80% новин. Короткий огляд має працювати для 90% новин.

Редакція використовує всі доступні АРІ від Open AI, а також власні напрацювання з такими ШІ-інструментами:

  • News API;
  • python libraries;
  • модель Meta seamless m4t;
  • АВМ-моделі.

Експериментуємо за допомогою АІ над аналізом новин, збором статистики, дата аналізом. Робота із ШІ у пріоритеті для відділу розробників. Також у нас є ще цілий напрямок використання ШІ для нашого найбільшого в Україні YouTube-каналу. Використовуємо переклад, генерацію назв відео та описів,
– пояснює Вероніка Гавриленко.

У 2023 році 22 українські компанії залучили 10,8 мільйона доларів інвестицій. У порівнянні з 2022-им це падіння – тоді залучили 15,7 мільйона доларів, а компаній було 17. Найбільше за останні роки залучили у 2020-му – 22 компанії та 32 мільйони доларів.


Інфографіка / AI HOUSE та Roosh

Така ситуація повторює загальний тренд щодо зменшення світових венчурних інвестицій.

Україна посідає останнє місце серед країн Центрально-Східної Європи за кількістю залучених венчурних інвестицій протягом останніх трьох років. Лідерами є Польща, Литва та Чехія, що залучають у 12 – 16 разів більше фінансування, ніж Україна. Причинами цього є повномасштабне вторгнення та реєстрація українських компаній в інших європейських країнах або США.

Водночас у 2023 році фінансування стартапів, які спеціалізуються на штучному інтелекті, зростає, наслідуючи глобальний тренд – на 35% більше порівняно із 2022 роком.

Лідери за фінансуванням протягом останніх чотирьох років – це Grammarly, Preply та People.ai. Вони залучили 200 млн, 120 млн та 100 млн доларів відповідно. Щорічно 40 – 80% українських стартапів, що залучають венчурне фінансування, отримують гроші від іноземних фондів. Також в Україні працює 31 лабораторія штучного інтелекту, з яких – 25 від найбільших IT-компаній та шість – від університетів.

Будувати стартап у сучасному світі без використання ШІ стає все важче, особливо у довгостроковій перспективі. Якщо фаундер хоче створити компанію, яка впливатиме на світ (тобто справжню успішну венчурну історію), без інтеграції ШІ у продукт зробити це для більшості бізнесів буде неможливо. За прогнозами Goldman Sachs до 2025 року глобальні інвестиції у штучний інтелект сягнуть 200 мільярдів доларів загалом, а технологія сприятиме зростанню продуктивності праці та збільшенню світового ВВП на 7% протягом наступних 10 років. Зазнає трансформації й ринок праці, адже штучний інтелект допоможе автоматизувати роботу багатьох спеціалістів/ок. Згідно з дослідженнями, така професійна трансформація зачепить близько 300 мільйонів людей (наголошую: не обов’язково звільнить, а саме зачепить). Водночас ШІ-фахівці будуть мігрувати у регіони, де для них та розвитку ШІ будуть створені сприятливі регуляторні умови, зокрема США та Європу. За ними перетікатимуть й інвестиції,
– вважає Ден Дмитренко, співзасновник та партнер Roosh.

У період з 2018 по 2022 рік освітні заклади випускали в середньому на 19,5% менше студентів, ніж здатні приймати за ліцензійним обсягом, що свідчить про необхідність покращувати освітні пропозиції для залучення більшої кількості людей. Так, у 2022 році університети випустили 5100 випускників ШІ-спеціалізованих IT-програм за ліцензійного обсягу у 7200 людей.

"В Україні сильна бюрократизація, дуже багато паперів та звітів. Державний університет не повинен бути в гірших умовах, ніж приватні курси, університети та ІТ-компанії", – пояснює ситуацію Наталія Шаховська, професор, доктор технічних наук, завідувачка кафедри штучного інтелекту Національного університету "Львівська політехніка".

На думку Олексія Турути, доцента кафедри програмної інженерії, кандидата технічних наук ХНУРЕ, через регуляторну і податкову дискримінацію державні університети програють конкуренцію за таланти і ІТ-компаніям і приватним університетам, а також державним установам.

Читайте також Заборона смартфонів у школах: чи запрацює в Україні та як це працює у США та Британії

Водночас Україна – на першому місці серед країн Центрально-Східної Європи за кількістю випускників з ІТ-спеціальностей – це 20 000 людей у 2021 році. На другому місці – Польща з 16 500, на третьому – Румунія з 9000.

З цих 20 000, 25% – випускники спеціальностей штучного інтелекту та машинного навчання.


Інфографіка / AI HOUSE та Roosh

У топі українських університетів, де навчають штучному інтелекту, – КНУ імені Шевченка, НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Сікорського", НУ "Києво-Могилянська академія". Понад 60% фахівців починають шлях у сфери штучного інтелекту та машинного навчання саме з профільної освіти.

Україна планує впровадити регулювання штучного інтелекту та адаптувати регулювання ЄС. У 2018 році у Євросоюзі почався процес підписання Декларації про співпрацю у сфері штучного інтелекту між 25 країнами ЄС.

У 2023 – 2024 роках в ЄС створено Білу книгу з ШІ, що визначає європейський підхід до досконалості й довіри у сфері ШІ. В середині грудня 2023 року Рада ЄС затвердила свою позицію щодо закону про штучний інтелект. У січні 2024 року опубліковано фінальний проєкт закону про штучний інтелект.

В Україні також впроваджуються ініціативи з популяризації штучного інтелекту – цим займається Мінцифра з 2020 року.

Нам потрібне поступове і лояльне впровадження стандартів для ШІ-продуктів, адже будь-які різкі рухи можуть поставити на паузу розвиток інновацій. Саме тому Україна обрала м‘який підхід до введення регулювання: спочатку готуємо компанії до майбутніх вимог, а далі вводимо закон. Ми вже презентували дорожню карту, яка описує підхід України до регулювання ШІ. Наступний крок – Біла книга, яка фактично є розширеною версією доркарти. Її основне завдання – забезпечити прогнозованість майбутніх вимог для компаній, щоб бізнеси розуміли, до чого готуватися,
– каже Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації.

55% респондентів дослідження вважають, що Україна буде серед регіональних лідерів у штучному інтелекті або лідером у певному напрямі, 11% впевнені, що Україна стане лідером з ШІ. На думку 24% опитаних, Україна "трохи відставатиме" від інших країн, а 6% вважають, що наша країна суттєво відставатиме від інших у розвитку ШІ.