Найвищу міру покарання для ґвалтівників там ввели під тиском масових протестів громадян і громадянок. Про те, чому смертна кара – не панацея і не вихід ані для ґвалтівників, ані для решти злочинців – у блозі "Територія рівності" на 24 каналі.
Цікаво Самоспалення журналістки Славіної: чому вона звинуватила російський режим
Жорстоке зґвалтування у Бангладеші
У місті Дакка, яке є столицею Бангладешу, тривають масові протести. Вийти на вулиці людей змусило відео вкрай жорстокого групового зґвалтування 37-річної жінки із села на півдні країни.
Протести у Бангладеш / Фото AP
За даними The Gardian, у вересні зловмисники самі виклали ролик у фейсбук, щоб шантажувати та пригноблювати постраждалу. Після розслідування з'ясувалося, що 8 чоловіків уже не вперше ґвалтували цю жінку. Вірусне відео обурило громадянок та громадян країни і стало тригером масових протестів у столиці та інших містах. Люди не змогли більше мовчати через провальну "роботу" уряду з протидії сексуальному насильству. Ця так звана боротьба влади по факту була боротьбою лише на папері.
Уряд країни не зробив достатніх дій, щоб покращити життя жінок:
- не провів роботу з поліцією, щоб ті розслідували зґвалтування належним чином;
- не ввів сексуальну освіту в школі, щоб діти з дитинства знали, що зґвалтування – це злочин;
- не переглянув чинні закони, щоб суди могли виносити відповідні рішення.
Ще багато іншого уряд теж не зробив. Розлючені демонстранти тим часом вимагали найрадикальніших дій і невипадково.
Як передавали національні видання, ще в січні 2020 року, на тлі масових протестів з приводу чергового резонансного зґвалтування, влада Бангладеш обіцяла створити "протягом 30 днів" спеціальну комісію, яка розслідуватиме випадки сексуального насильства. Однак пройшло понад 9 місяців, а ніякої комісії й досі нема.
Шалена статистика зґвалтувань
І от вам статистика, поки уряд Бангладеш зволікав зі створенням цієї комісії. За даними правозахисників, за ці ж перші 9 місяців 2020 року зареєстрували майже тисячу випадків зґвалтування, зокрема понад 200 – групових.
І уряд продовжував мовчати. Аж раптом, уже після жовтневих протестів, про які йшлося, держава нарешті вирішила діяти. Утім аж ніяк не ефективно та гуманно.
Указом президента, який невдовзі схвалив уряд, у країні запровадили смертну кару для ґвалтівників.
Зверніть увагу Які країни досі використовують смертну кару: моторошні факти
Як запроваджували смертну кару
Вони не ввели ні системні зміни в законодавстві, які дадуть реальні зміни в суспільстві, ні роботу з поліцією чи реформу освіти. Натомість країна вирішила діяти насильницьки: карати смертю. Указом президента.
Увага, смертну кару було введено навіть без голосування парламенту, який перебуває на карантині через пандемію. При цьому, я нагадаю, що спеціальна комісія, яка розслідуватиме випадки сексуального насильства, так і не створена, та жодних реальних змін у системі захисту жертв сексуального насильства так і не введено.
Amnesty International понад 55 років займається питаннями смертної кари у світі, і ми переконані, що покарання смертю ніколи не вихід і аж ніяк не дієвий механізм боротьби зі злочинністю, адже відповідати насильством на насильство означає лише примножувати це насильство.
На підтвердження слів можна навести приклад сусідньої Індії, де смертну кару для ґвалтівників ввели 7 років тому. Та чомусь у країні й нині ґвалтують жінок кожні 15 хвилин. А у 2018 році національне МВС повідомило про майже 34 тисячі лише належним чином зареєстрованих випадків сексуального насильства. Запровадження смертної кари у Бангладеш не будем ключем до розв'язання проблеми і через культурний і національний бекграунд.
Смертна кара в Індії не розв'язала проблему / Фото BBC
На тлі бездіяльності поліції, нечастих обвинувальних вироків ґвалтівникам і традиції звинувачувати у трагедії самих постраждалих велика частина бангладеських жінок вимушені замовчувати насильство.
Чому смертна кара не може бути дієвим інструментом придушення насильницьких проявів:
- по-перше, це міф, що при запровадженні смертної кари падає рівень злочинності. Річ у тім, що абсолютно всі країни світу, які вводили смертну кару, не досягли бажаного. Аналіз показує, що в жодній країні це не повпливало на рівень злочинності;
- по-друге, нерідко смертну кару використовують з політичною або комерційною метою – дуже зручний спосіб усунути "незручного" політика або бізнес-конкурента. І Amnesty International не раз фіксувала такі випадки;
- по-третє, ми не маємо забувати про очевидні і сумновідомі випадки вибиття зізнань у злочинах під тиском і тортурами.
Страти лише підтримують насильство
Пам'ятайте, смертну кару, як і життя, неможливо "повернути назад". Однак ніхто з нас не може бути впевненими, що слідство й суд проходять без порушень і тортур. Смертна кара за зґвалтування та будь-які інші злочини – це регресивний крок, банальна законодавча ширма, що відвертає увагу від реальних дій щодо боротьби з жахливою жорстокістю.
Страти лише підтримують насильство, але не запобігають йому.
Уряди повинні не прикриватись популістськими діями, а насамперед зосередити увагу на відновленні справедливості стосовно жертв сексуального насильства, превентивних заходах і освіті. Тільки так можна зупинити цю епідемію насильства і запобігти новим злочинам.
До теми Смертна кара та захмарні штрафи: як карають за корупцію в різних країнах
Amnesty International виступає проти смертної кари в усіх випадках без винятку, незалежно від суті та обставин злочину, винуватості, невинуватості й особистості злочинця або методу, яким держава користується для позбавлення засудженого життя. Адже насильством ми ніколи не переможемо насильство. Не толеруйте насильство навіть з подачі влади і з начебто "благими" намірами.