Опозиція переконує, обмежене запровадження суду присяжних, передбачене у документі, не відповідає Конституції.
“2 судді і 3 присяжних. І тільки в тих справах, де є довічне позбавлення волі, тобто навіть не кожне вбивство - здається в Конституції не про це мова”, - каже народний депутат, НУ-НС Юрій Кармазін.
Суд присяжних можна запроваджувати лише поетапно, переконують у більшості. Нині, мовляв, велика ймовірність корупції серед присяжних. Крім того, держава не має фінансового ресурсу.
Згідно з проектом Кримінально-процесуального кодексу, доказами вважатимуть лише свідчення, підтверджені у суді. Це, кажуть правозахисники, забезпечить змагальність судового процесу, унеможливить "вибивання" зізнань і протиправне тримання людей під вартою роками.
Чоловік Ольги вже більше року перебуває у Київському слідчому ізоляторі. Справа, переконує жінка, у суді розвалюється, однак скільки ще Віталій Коваль перебуватиме за ґратами без вироку - невідомо. Феміда засідає вкрай рідко.
“Останнім часом вони почали призначатися, хоча б через 2 тижні. До цього було і місяць, було й півтора місяця. Свідки не являються”, - каже дружина ув’язненого у СІЗО Ольга Коваль.
Нині у слідчих ізоляторах на різних стадіях суду вироку чекає майже 20 тисяч підозрюваних, ще для стількох розгляд справи навіть не розпочався.
“На сьогоднішній день від слідчого вимагається коротке клопотання без особливого пояснення фактів для чого це потрібно. За даним кодексом це буде фактично змагальна процедура, де будуть адвокати, де обов’язково повинні доставляти цю особу, де буде сторона слідства і вона повинна довести, що ця особа є небезпечна”, - каже правозахисник Володимир Яворський.
Запрацювати новий Кримінально-процесуальний кодекс повинен вже з наступного року. Втім, правозахисники кажуть, що українським слідчим, суддям та адвокатам потрібно буде більше часу, аби навчитися працювати за світовими стандартами.