Крок до запуску судової реформи, принаймні на законодавчому рівні, зроблено. Однак, радіти рано. Власне судова реформа є, так би мовити, лакмусовим папірцем. Котрий покаже (або не покаже) націленість команди президента на позитивні зміни, прийняті в парламенті 2 червня.

Розтлумачити основні тези нового "судового" закону пропонуємо з експертами Реанімаційного пакету реформ.

Позитивні зміни

Закон передбачає суттєве оновлення суддівського корпусу.

+ Створення єдиного нового Верховного суду замість чотирьох касаційних судів. При чому створення на конкурсних засадах.

+ Обрання суддів Верховного Суду. Це один з найбільших плюсів. Адже відкривається вікно для "людей не системних", а науковців з правової сфери, адвокатів.

+ Нова підстава для звільнення суддів з посади. Якщо вони не можуть довести легітимності свого майна — повинні покинути посаду. Тобто обов’язок "доказування" перекладено на суддю.

+ За результатами кваліфікаційного оцінювання, яке передбачене, суддів не відправлятимуть вчитися до Школи суддів, а звільнятимуть. Тобто, не доведеться платити гроші судді за те, що той не здійснює правосуддя, а ходить до Школи суддів.

Однак, є серйозні прорахунки в прийнятих законах, які дають можливість для реалізації песимістичного сценарію: політики можуть використати судову реформу, щоб сформувати керований ними новий Верховний Суд і продовжуватимуть надалі маніпулювати судовою системою.

Читайте також: Новий закон про судоустрій та статус суддів: за що проголосували нардепи

Загрози

У новій редакції закону існує загроза впливу голів суддів на підлеглих. Зокрема, тому, що президент всупереч навіть конституційним змінам отримав можливість підписувати посвідчення головам судів. Відтак, голів важливих судів можуть запрошувати в Адміністрацію Президента і знайомити з "кураторами" судової системи, — вважає Роман Куйбіда, головний експерт з судової реформи РПР.

Закон дав фактично можливість головам судів, котрі були призначені за часів Януковича (через, яких відбувалася ця система впливів) залишатися на своїх посадах. Нагадаємо, у 2014 році їхні повноваження були припинені законом. Але судді, яким дали можливість самим обирати голів судів, обрали тих самих — близько 80%.

За словами Куйбіди, правила нового закону доволі непогані, але в них не встановлено достатньо запобіжників. Відтак, ці правила можуть використовуватися під час імплементації конституційних змін в інших цілях.

Аби цьому запобігти, створюється Громадська рада доброчесності.

"Доброчесні"

Нова редакція закону про судоустрій та статус суддів передбачає створення Громадської ради доброчесності. По суті, це такий громадський "фільтр". До команди "доброчесних" увійдуть представників правозахисних організацій, а також журналісти-розслідувачі. Громадська рада даватиме свої висновки стосовно доброчесності чи не доброчесності суддів. Але, за словами Романа Маселка, експерта з судової реформи РПР, є нюанс: ці висновки можуть не потрапляти у суддівське досьє і не матимуть зобов’язуючого характеру для Вищої кваліфікаційної комісії. Тобто, права Громадської ради доброчесності будуть обмежені.

Закон про новий судоустрій має набрати чинності через три місяці з моменту опублікування, одночасно з Конституційними змінами. Очевидно, лише у вересні може розпочатися процедура стосовно формування Громадської ради.

Як зазначає Куйбіда, формуватимуть Раду громадські організації, які відповідають "жорстким" критеріям. Це, зокрема, і досвід роботи у юридичній сфері не менше двох років. І рекомендації міжнародних організації. Плюс — ще низка кваліфікаційних вимог стосовно аудиту. Очікується, що саме завдяки таким обмеженням "кишенькові" організації у Громадську раду доброчесності не потраплять.

Створення антикорупційного суду

Створення Вищого антикорупційного суду, хоч і передбачено законом, відкладається на невизначений час; статус цього суду і суддів не містить додаткових гарантій незалежності (особливого порядку добору, підвищених зарплат, свого бюджету тощо).

Створюється два окремих Вищих суди в Україні: патентний і антикорупційний. Створення першого детально розписано у законі, антикорупційного, на жаль, — ні,
— зазначає Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції.

Реформа адвокатури

Зміни до Конституції "випустили" категорію осіб, які мають право бути залученими до судочинства, а конкретно — засідателей. У попередній редакції Конституції вони звалися "народні засідателі", а з нової — їх "викинули" повністю. Зауважимо, засідателі використовуються у країнах Європи і світу здебільшого для вирішення комерційних справ представників бізнесу.

У новому законі законодавець пропонує засідателя, вилученого з Конституції, замінити присяжним.

Зарплата суддів

Рівень зарплати має зацікавити тих фахівців, які хочуть працювати без корупції. Кого бачать майбутніми суддями? Це юристи від 30 років зі стажем від 5 років. Для Верховного Суду — стажем від 10 років.

Якщо говорити про чесних, порядних суддів, то їм слід запропонувати зарплату не меншу, ніж вони мають. Для Києва в межах 2 тисяч доларів. На сьогодні ж зарплату судді першої інстанції пропонується за новими змінами 1 400 доларів,
— коментує Тарас Шепель, експерт з судової реформи Реанімаційного пакету реформ, голова Третейського суду.

Що маємо наразі? Якщо проаналізувати в цілому: певні механізми оновлення судової влади нардепи заклали. Але чи запрацює “судове колесо” на повну силу? Побачимо восени.

Читайте також: Чимало суддів часів Януковича — досі на своїх посадах, — експерт