Це основних 530 гривень плюс мізерна добавка - трохи більше 100 гривень - яку називають "індексом інфляції".
“Стипендія вже давно перестала бути стимулом до навчання. 680 та 740 гривень за відмінні знання недотягують навіть до мінімальної зарплатні. Однак навіть ці гроші для деяких бюджетників є критичною сумою, необхідною для проживання”, - розповідає журналіст Ольга Рицар.
Випробуваний спосіб так званої “економії” у багатьох вишах: валити на іспитах, аби середній бал не підпав під стипендію. Із заниженням оцінок, з огляду на обмежений стипендіатський бюджет, студенти зустрічаються й сьогодні. Втім, більшість на камеру про це говорити не погоджується. Одна з таких ображених Мар’яна. Вона переконує, що існують неофіційні списки, де вказано, на скількох стипендіатів розраховані кошти.
“Ця ситуація існує негласно, вона існує в різних формах, в деяких вузах, наскільки я чула і діляться інформацією студенти, що викладачі, приходячи на іспит, знають, яку кількість студентів на іспиті треба зрізати, щоб таким чином зекономити державні кошти, щоб вони пішли не на виплату стипендій, а в інше русло”, - розповідає студентка Мар’яна.
Втім, чиновники від освіти категорично заперечують існування таких списків. Мовляв, це суворо заборонено, а керівника вищого навчального закладу можуть навіть притягнути до кримінальної відповідальності.
“Я думаю, що це, як завжди, бажання людей знайти те, що їх хвилює і видати бажане за дійсне. Ніхто ніякі списки не може складати, списки стипендіатів чітко визначаються діючим законодавством України: і це їх успішність, їх соціальний стан і таке інше”, - каже начальник ГУ освіти і науки Київської міської ради Віра Горюнова.
“Недостатньо стипендіального фонду - об’єктивна причина, але в нас цього нема. Суб’єктивна причина - безперечно кожна людина - суб’єкт, ну не можна сказати, що в когось особиста неприязнь до іншого. Я, наприклад, вважаю, що це ненормально, мені може бути цей студент неприязний, як особистість, але я в жодному разі не має морального права дозволити собі невірно оцінити його знання”, - запевнив проректор КНУ ім. Т.Г.Шевченка Володимир Бугров.
Головний освітянин Дмитро Табачник запевняє: ситуацію постійно контролює Рахункова палата, прокуратура і КРУ, - тому будь-які порушення фіксуються. Втім, аби уникнути непорозумінь, він пропонує свій варіант.
“Скажімо, 50 людей мають однаковий бал після сесії. Стипендіальне забезпечення розраховано на 39 цих людей. Хай самі студенти: вони самі прекрасно знають в кого заможні батьки, хто з цих людей в якій кав’ярні проводить час, хто на якій машині приїздить до ВНЗ. І самі студенти скажуть, що ось ці 39 одержують стипендію, а ці - ні”, - пропонує міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.
Втім, представники громадських організацій переконані - в наших реаліях така ідея є утопічною.
“Я не уявляю, що в одному окремому вузі студенти зібралися і змогли вибрати ці критерії, і потім, щоб у них не було проблем з їхніми однокурсниками, одногрупниками. Критерії, щоб визначити: наприклад, там казали, якщо він на “Мерседесі” їздить, що він не повинен отримувати стипендії, якщо він вчиться набагато краще, ніж той студент, який їздить на метро, але він не вчиться, то чому він повинен отримувати стипендію, а той не повинен отримувати стипендію”, - каже голова громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних.
Крім того, у профільному відомстві розглядають можливість підвищення середнього балу, і, паралельно, розміру стипендії. Опоненти такої новації наголошують: в такому випадку студенти, які навчаються на четвірки, не отримуватимуть грошей взагалі.
“Я точно знаю, що на студентській раді у Міністерстві недавно обговорювалося підвищення балу з 4 до вищого балу, щоб платити меншу стипендію. Як на мене, то зрозуміло, що Міністерство не буде офіційно заявляти, мовляв, треба більше ставити негативних оцінок, втім Міністерство виділяє кошти на стипендію, і виділивши той мізер, в який повинен вписатися університет, університет потім відповідальний, щоб виплатити ці кошти”, - сказала народний депутат, фракція НУ-НС Леся Оробець.
Як би там не було, а розмір стипендій і цього року залишиться на тому ж рівні. Видатки на державні стипендії, порівняно з минулим, зросли лише на 6%. Цього недостатньо навіть для того, аби покрити індексацію, - кажуть експерти.