Ексгумація відбулась 5 березня на Кушугумському цвинтарі неподалік Запоріжжя для подальшого перепоховання на малій батьківщині – у місті Чугуїв на Харківщині. 6 березня у військовій частині, де проходив службу Дейнека, відбудеться офіційна церемонія прощання із загиблим, пише "Радіо Свобода".
Читайте також: Головне, що за Україну: спогади військових про початок страшних подій на Донбасі
Військовий з 2013 року служив за контрактом. Із вторгненням Росії на Донбас пішов на фронт. У серпні 2014-ого брав участь у боях за Іловайськ, де і загинув. Хлопцю було 20 років.
На підконтрольну Україні територію тіло перевезли волонтери. Питаннями ідентифікації загиблого займалися представники Військово-цивільного співробітництва.
Тільки у січні 2019 року родичі Дейнеки отримали остаточну ДНК-експертизу, яка підтверджувала, що тіло належить Руслану.
28 серпня 14-го року подзвонив і все. Сказав: "Мама, нас обстрілюють, мені дуже страшно". Ми нічим не могли допомогти. Вони йшли, але не дійшли до Іловайська… В 14-му році я здала ДНК – прийшов висновок, що мої зразки не збігаються. Чоловік у 18-му здав: коли запропонували знову пройти тест ДНК, то підтвердилось. Упродовж двох років нас тероризували шахраї. Казали, що він то в одному місці, то в іншому – давайте гроші. Пропонували нам приїхати і під Донецьк – їхали ми і туди, але потім розуміли, що це брехня. 10 січня 2019 року ми дізнались, що ДНК збіглося на 99,9%,
– розповіла мати загиблого Аурика Дейнеко.
Дивіться відео про "Іловайський котел"