Зеленська зауважила, що до початку військової агресії Росії, українки жили сучасним мирним життям. Вони не готувалися до ракетних обстрілів і перебування в бомбосховищах.
До теми "Коли ми побачимося з татом": Зеленська розповіла, які діти президента сприйняли війну
Тисячі дітей народжуються у бомбосховищах
За словами Зеленської, після влучань ракет у житлові будинки у перші дні війни стало зрозуміло, що росіяни не жаліють цивільних. Усі українці опинилися в небезпеці. Вони були змушені вчитися швидко збирати близьких за кожним звуком сирени, аби спуститися в найближче укриття.
Вже на третій день війни в бомбосховищі народилася перша дитина. І після того народжувати в бомбосховищах довелося десяткам тисяч жінок, бо що може статися – ви бачили по Маріупольському пологовому, який росіяни просто розбомбили,
– зауважила Зеленська.
Окрім цього, виникла проблема з лікуванням дітей, особливо – з важкими захворюваннями. Перша леді додала, що мами та бабусі подекуди місяцями жили із такими дітьми в лікарнях. Зараз їх вивозять на лікування за кордон.
"Також жінкам довелося евакуюватися із захоплених міст – таких, як Буча і Гостомель – щохвилини ризикуючи життям під обстрілами, разом з дітьми та старенькими, часто пішки, часто без чоловіків, бо їх могли не випустити окупанти", – зауважила перша леді.
Зеленська зазначила, що тепер, коли передмістя Києва деокуповане, увесь світ дізнався, чого українки зазнали від загарбників.
"Тепер слово за міжнародним розслідуванням. А скільки жінок у досі окупованих містах Херсоні, Мелітополі, Бердянську? Про те, що з ними там відбувається, вони не можуть розповісти навіть близьким, бо зв'язку немає або відстежується", – розповіла перша леді.
Також наразі десятки тисяч жінок із дітьми перебувають у руїнах Маріуполя. За словами Зеленської, можна лише уявити, що вони переживають, шукаючи їжу під обстрілами, адже вже понад місяць окупанти не пускають туди гуманітарні вантажі.
"Близько 4 мільйонів жінок і дітей виїхали в інші країни. А стати мігрантом – це зовсім не те що приїхати з доброї волі. Це важко і морально, і фізично. Бо треба починати все спочатку. Як це – жити, коли на тобі навіть одяг не твій? Як пояснити дитині, чому вона спить не у своєму ліжку?", – додала перша леді.
За її словами, це випробування, якого не побажаєш нікому.
Зверніть увагу Зеленська оприлюднила історію жінки з Ірпеня, яка була в місті, коли точилися бої
Кожна особиста історія – це історія країни
Зеленська зазначила, що знає десятки щемливих історій українок, які трапилися від початку повномасштабної війни.
Наприклад, після звільнення Київщини ми дізналися про історію лікарки Ірини Язової, що залишалася в Бучі всі дні окупації. Вона рятувала сусідів і незнайомих людей, які шукали прихистку в її будинку, від вогнепальних російських поранень, знеболювала, перев'язувала,
– розповіла перша леді.
За її словами, лікарка навіть прийняла пологи в будинку, який обстрілювали окупанти й де не було світла, води та газу. Історію щоденного подвигу Ірини Язової тепер розповідають сусіди, які завдячують їй життям.
"Є історія київської мами Ольги, яка закрила собою 2-місячну доньку, коли ракета потрапила в їхню багатоповерхівку. Чи історія чернігівської виховательки дитячого будинку Наталії, яка жила з 30 дітьми (з них одна дитина її власна) у підвалі", – зауважила Зеленська.
Перша леді додала, що вихователька годувала й оберігала малюків, а потім знайшла транспорт і під обстрілами сама вивезла їх у безпечне місце.
"Таких історій майже стільки, скільки є українців. Я запустила телеграм-канал, де запропонувала землякам ділитися своїм досвідом проживання війни", – зазначила Зеленська.
Перша леді підсумувала, що кожна така особиста історія – це історія нашої країни.
Зауважте – 14-річна дівчинка завагітніла після зґвалтування 5 росіянами